«Я знову забула за нього. Він же в окремому боксі лежить, відмовник цей, щоб його …» Медсестра швидко побігла в палату, де лежав маленький піврічний хлопчик, якого привезли з будинку малятка, де і підхопив інфекцію.
Ось такий був початок знайомства моєї колеги, дівчинки-волонтера зі зворотною стороно. лікарняного життя. Вона ніколи не любила ділитися історіями зі свого життя, але мені вдалося її розговорити і вона розповіла мені про те, як вона вирішила допомагати нікому не потрібним дітям.
Рік тому вона якраз проходила практику в одному з дитячих відділень. Там лежали мами з немовлятами, які були оточені любов’ю та теплом. Вони були завжди нагодовані, чисті та заколисані. Молоді матусі ні на крок не відходили від своїх новонароджених малят.
З перших днів, малюки відчували мамину підтримку й щосили показували свій характер, який проявлявся у гучному крику, при будь-якому дискомфорті або коли просто хотілося їсти.
Ось чому про нього забули. Він був нікому не потрібний. Знесилений малюк намагався з останніх сил зловити соску на порожній пляшці. У нього трималася досить висока температура та були всі ознаки інфекції. Зневоднений та в брудних пелюшках – він не кричав, а просто тихесенько попискував. У нього вже не було сил кричати, мабуть, він розумів, що на його заклик ніхто не кинеться на допомогу.
Забігла у кімнату медсестра, почала кричати на дитину – возись тут з ним в цьому бруді! А дівчинка – практикантка просто була шокована біля дверей боксу. Вона не могла нічого сказати від побаченого, почутого та пережитого.
Вона не могла усвідомити, як можна забути про маленьку дитину, яка потребує негайної медичної допомоги, або хоча б просто декілька добрих слів і спокійних дотиків. Без крику та істерики. Невже він заслужив таке ставлення?
Після закінчення робочого дня, практикантка набралася сміливості поговорити з недбайливою медсестрою. Але та тільки почала огризатися і говорити, щоб зайвий раз вона не відкривала свій рот у лікарні.
Вона не стала. Але для себе вирішила – поки йде практика та є вільний час, допомагати хлопчику.
Прийшов місяць, малюк пішов на поправку. Багато в чому допомогла проста ласка та турбота. На виписку з лікарні зявилася жінка, яка виготовила майже всі документи на усиновлення. Лікарі не стали чинити перешкод і дали побачитися з хлопчиком.
Історія з щасливим кінцем. Так і повинно бути, тому що за свої шість місяців дитина і так достатньо настраждалася. Хочеться вірити, що зараз його буде оточувати лише материнська любов.
Після цієї ситуації, дівчинка-практикантка присвятила своє життя лікарняним сиротам. Кожного дня вона намагається віддати своїм підопічним частинку тепла та ніжності. Своєї сім’ї у неї поки немає.
А вам сподобалася історія?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!
-
Заходжу у сільпо та ледь не плачу – а все через пляшечку молока
Заходжу вчора у Сільпо та ледь не плачу від щастя - а все через одну п... -
Чого українським жінкам слід повчитися у італійок? 4 поради, які зроблять вас щасливішою
Українки найкрасивіші у світі! І тут нічого дивного, адже всі доглядаю... -
– Я втомилася від усіх людей, які нічого не знають! Проблема не у вчителях! Проблема ...
Ліза Роберсон багато років пропрацювала у школі та висловила усе те, щ... -
-Вoт єcлi би нe iгpaлi в вoйнушку, a cдaлicь cpaзу, ужe б i жилi нopмaльнo… ...
Сьогодні у військкоматі почув таку історію від новобранця. Працював во... -
Чому українці, які марили Європою, розчаровано повертаються додому
Відома всім фраза "Всюди добре, а вдома найкраще" сьогодні набуває все... -
Харків. Відділення Нової пошти. Черга не стримує сміху…Старша жіночка після розмови з працівником пошти нервово ...
Довелося спостерігати за цікавою ситуацією на відділення Нової Пошти... -
Зайшла до аптеки та випадково стала свідком скандалу. А все через мову
Я біженка з Маріуполя. Дивом вдалося втекти з міста. Зараз проживаю в... -
Як учениця віддячила своєму педагогові за розуміння через 10 років
Напевне, більшість дітей одразу змогли б поділити своїх шкільних вчите... -
Настя вклонилася молодятам і пішла додому. Дружкою більше бути вона не хотіла. Парою для неї ...
Настя любила спостерігати за новоспеченим парами, це їй вдавалося роби... -
Одного вечора я відчинила двері і побачила на порозі своєї квартири мою колишню свекруху. Жінка ...
З Денисом я одружилася 16 років тому. Завжди мріяла, що матиму хороші... -
Одружитися З нею чи НА ній: пояснюємо як правильно
Інколи прості і банальні речі ми не знаємо, як сказати правильно. Та ц... -
Інна саме поралася в домі, як у її двері хтось постукав. Вона втратила дар мови ...
У Марії Йосипівни рано померли батьки, тому вона залишилася одна у ста... -
Зараз мені 32 роки, а чоловікові 50: чому я раніше не помічала, наскільки він нудний ...
В 27 років я почала зустрічатися з чоловіком, якому на той час було 45... -
Нік Вуйчич: Коли мій син плаче, я не можу його обійняти, але він підходить і ...
Багато життєвих історій лише підтверджують той факт, що потрібно цінув... -
Війна змінила всіх: як тепер виглядають українські зірки
Ситуація в Україні торкнулася всіх. Життя вкотре показало, що статки т...