Не можу сказати, що мої батьки були якісь заможні чи заробляли мільйони гривень. Тато звичайний водій рейсового автобуса, мама вчителька математики, часто брала на репетиторство учнів. Але вони постійно купували мені гарні речі, сукні чи взуття.
Щоліта їздили відпочивати в Крим (ще коли він був не під окупацією) або ж в Одесу. Так, це не були 5 зіркові курорти, а звичайні квартирки орендовані. А одяг був звичайний з ринку, а не з модних бутиків. Однак, я завжди була вдячна батькам за таку турботу.
Вони навіть взяли кредит, аби оплатити нам з Павлом весілля. Свекруха тоді сказала, що дасть гроші тільки за свою половину родичів і все. А фотограф, фуршет, лімузин, вінчання – то все діло моїх батьків.
Після весілля я переїхала до Павла. Він колись отримав у спадок від покійної бабусі невеличку двокімнатну квартирку на околиці міста. Гроші з весілля, які подарували гості, ми вклали у ремонт. Щось купили нове в магазині, деякі меблі (стіл та крісла) взяли вже вживані, як і сантехніку у ванну кімнату.
Ну і Павло хотів мене прописати у квартирі, я ж його жінка перед Богом і за законом. Однак, свекруха вчинила таки скандал:
– От ти її пропишеш і що потім буде?
– Що?
– Та вона аферистка, яких ще світ не бачив. Потім з голим місцем залишишся. Точно щось лихе задумала.
– Мамо, це моя пропозиція і жінка погодилася.
– Господи, то вона тобі вже аж так мізки проїла? Сину, де твій розум?
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Я не розуміла, чому свекруха мене так ненавидить. Причина тоді була у грошах та квартирі. Бо бачте, я така бідна та нещасна, прийшла на все готове. Ну так, квартира Павла. Але ми разом зробили ремонт, я тут господарюю, створюю затишок. Вдома завжди чисто, у холодильнику багато продуктів.
На передодні нового року я провела генеральне прибирання, з 9 ранку по 6 вечора прибирала. Навіть зубною щіткою кутики у вікнах та дверях протирала. Домовилися, що до нас у гості прийдуть куми, зробимо невеликий фуршет з шампанським. Місця у нас достатньо для друзів, всі помістяться.
Але я згадала, що у мене нема ніякого святкового одягу. Ну це, напевно, проблема кожної жінки перед святами. Якраз на роботі отримала премію, тільки 3 тисячі гривень та вирішила себе потішити красивою кофтинкою та спідницею. На решту ще й купила косметику, аби намалюватися красиво на свято.
І до нас тоді приїхала свекруха, щось привезла Павлові. А я заходжу додому з пакетами.
– О, дивися, яка фіфа приїхала!
– І вам доброго вечора.
– Що, протринькала всю зарплату мого синочка?
– А вам яка різниця?
– Ну ти подивися на неї. Он, маєш шафу з одягом. Але ж ні, треба на якісь ганчірки витрачатися.
Але мені було сумно не через слова свекрухи. Чоловік ні слова не сказав своїй матері. Хоча знав, що я свої гроші витратила на цей одяг. Тільки сумно зітхав та удавав, що йому дивитися у вікно набагато цікавіше, ніж слухати наші чвари.
Свекруха покричала, потім штурхнула ногою пакети та пішла геть. На прощання ще й грюкнула дверима.
– І чому ти їй нічого не скажеш?
– Що? просто ігноруй її і все.
– Дійсно, твоя мама мене лайном поливає, а я ще маю мовчати в ганчірочку.
Так ми через свекруху посварилися. Тепер наше святкування взагалі під загрозою. Ніякого новорічного настрою нема. Що мені робити?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!