Ну погрались діти весільним тортом, і що? Хіба це трагедія?!

Нещодавно в моєму життя сталась така ситуація, через яку в жіночі дружбу я більше не вірю.

Із Софією ми разом були, як-то кажуть, з пелюшок. І в один садочок ходили, і за однією партою сиділи і навіть в одних і тих самих хлопців закохувались. Я думала, що це вже на все життя, але ж ні!

Я вже давно заміжня, маю двох чудових діток. Вони – мій всесвіт, моє життя. Звісно, без них не обходиться жоден наш похід у гості.

От і Софія нарешті знайшла собі чоловіка до пари, вирішили вони навіть весілля зіграти.

Запрошення мені прийшло ще за два місяці до свята, тож я почала активно до такої події готуватись. Єдине, що мені в цьому запрошенні не сподобалось – примітка «без дітей». А куди ж я подіну своїх малят?! Я вирішила, що ця примітка мене не стосується, бо Софія і Назарчика, і Тетянку дуже любить.

Аби ж я знала, що вона мені влаштує!

Ще біля ДРАЦСу Софія надула щоки, бо я, бачте, не дотрималась правил весілля! Ви можете таке собі уявити: на весіллях ще й правила тепер встановлюють!

– Привіт, Софійко! Наша велика сім’я вітає тебе з таким чудовим святом! Нехай цей і решта подружніх днів будуть чудовими і безхмарними! – сказала я і вручила дорогий подарунок – величезний телевізор.

– Дякую, Юль, – ледь розчула я подругу. – Але ж я просила дітей не приводити!

Пошепки

– Та і що? Це ж мої малі, вони ж тобі як рідні! – вигукнула я і пішла пити шампанське.Теж мені пані! Буде ще хтось розповідати, куди мені з дітьми ходити, а куди без! Тільки через довгу дружбу я вирішила до кінця досидіти.

Весільний танець був неймовірний! Мої дітки так тішились музикою і мильними бульбашками, щоб краще молодих танцювали! От тільки відеографа жахливого вони обрали: постійно дітей моїх відганяв, не давав їм побавитись та показати свої таланти! Я, як нормальна мама, прямо там його на місце й поставила.

– Ти що твориш, Юлько?! – налетіла раптом на мене так звана подруга. – Мало того, що ти мені настрій зіпсувала із самого ранку, то тепер ще й до відео весільного дібралась! Ти хоч знаєш, скільки ми цей танець ставили?! Скільки грошей на це пішло? У запрошеннях я чітко дала зрозуміти, що дітей на святі бачити не хочу. Я ж знала, що оце таке воно і буде. А в тебе вже геть в голові повисохло, якщо ти двох слів прочитати не можеш!

Оце тобі на! Виказати таке мені, найкращій своїй подрузі, перед усіма гостями?! Ну побігали трошки мої син із донькою, ну зачепили тебе кілька разів, може торт захотіли першими скуштувати, то і що з того? Невже через це треба такий концерт влаштовувати? Вони ж діти!

Люди почали косо на нас зиркати і ми пішли додому. Місяць Софія мовчала, а тепер телефон мені обриває. Мовляв, хоче помиритись, бо все в житті треба пробачати і вона готова мене вислухати.

А я не розумію, що вона слухати зібралась! Це я маю її вибачати, взагалі-то!

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Брати із собою дітей на весілля – нормально чи ні?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!