Гірка доля у всіх жінок з моєї родини. Бабусю кинув мій дідусь давним-давно. І мама повторила таку долю, але аж через 20 років. Свого тата я взагалі не памʼятаю, мама з бабусею викинули всі його фото та особисті речі геть.
Знаю, що дідусь кинув бабусю через гроші. Вона постійно нарікала, як вони бідно живуть у селі. “Я мала і дитину няньчити, на городі поратися, корову та курей доглядати. А він ні копійки не приносив!” – досі пам’ятаю цю фразу бабусі.
І вона це розповідала своїм батькам, родичам, сусідам. Навіть всі собаки по селі знали, який мій дідусь поганий. Тому він, напевно, не витримав такого життя з бабусею та поїхав геть.
А потім з родини вже пішов інший чоловік – мій тато.Мама розповідала, що він взагалі був поганим батьком.
– Я гроші у сусідів на гречку та макарони зичила. Собі колготки зашивала та шукала теплі речі на секонд-хенді.
– А тато що робив?
– Що робив? Удавав, що важко працює на роботі. Тільки щось його зарплати ніколи не бачила, навіть в руках не тримала.
Мама йшла бабусі жалітися на тата. І вони удвох “виносили йому мозок”.
– Я навіть не знаю, як твоя мама на такого скупердяя вийшла заміж. Казала доню, он Василь сусід хороший чоловік, працьовитий. А вона вперлася! І що, гарний у тебе шлюб вийшов?
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Ну і мій тато не витримав та пішов геть. Бабуся ще довго себе нахвалювала, типу “дивися, це я тебе від такого негідника вберегла”.
Однак, мені тата не вистачало. Ніхто за мене у школі не заступався, не вчив їздити на велосипеді чи давати прочухана хуліганам. Мені до сліз було заздрісно дивитися на подруг, які виросли в повній родині. Тим паче, на мамину зарплату звичайної бухгалтерки було вкрай важко жити. Ми не те, що не могли кудись поїхати закордон, а елементарно піти в кіно чи в парк розваг.
Тому вирішила, що ніколи та нізащо в житті не розповідатиму мамі та бабусі про негаразди в стосунках.
Зі своїм чоловіком Матвієм я вже 5 років, познайомилася ще на 1 курсі в університеті. Звісно, у нас траплялися сварки та непорозуміння. Але я тримала язик за зубами, не показувала бабусі чи мамі своїх сліз.Навіщо? Аби вони почали знову свою пісню “а ми тебе попереджали”
Після університету ми почали жити разом на квартирі. Зарплати вистачало тільки на оренду та комуналку, ще пару сотень на якісь дешеві продукти. Я носила єдину теплу куртку з жовтня по березень, одягала дві пари шкарпеток, аби не промокли ноги, підкладала навіть пакет, щоб взуття не протікало.
Але мовчала. Бо розуміла, що потім мама та бабуся мені не дадуть спокою зі своїми докорами. І я хотіла, аби вони полюбили Матвія, прийняли в родину. Чесно, мене лякала думка про те, що я можу стати третьою в родині розлученою жінкою.
Бувало у нас серйозні сварки, коли Матвій йшов ночувати до друзів чи знайомих. Я сильно плакала, кричала, могла навіть дати чоловікові ляпаса. Але тільки не подзвонити до мами чи бабусі. Терпіла і буду терпіти далі.
Ви не подумайте, що мій чоловік якийсь ненормальний. Просто сварки трапляються в кожній родині, головне – це їх пережити та помиритися. От Матвій приніс мені букет квітів, ми спокійно поговорили і вже забули про ті скандали.
А мама та бабуся запам’ятають на все життя. І будуть ще при кожній нагоді мені нагадувати про грішки Матвія.
Тому, любі жіночки, якщо ви хочете зберегти родину та стосунки між родичами – то, будь ласка, тримайте рота на замку і не давайте нікому права лізти у ваші стосунки. Тоді всі будуть щасливі!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!