Одинадцятикласниця пройшла в зал, оглядаючи всіх навколо. На неї всі дивилися з презирством й поводилися так, ніби щось затіяли

– Доню, можливо ти передумаєш? Тобі не варто туди йти, – вкотре намагалася матір переконати свою доньку.

– Мамо, але в мене вже є сукня, макіяж та зачіска. Тим паче я закінчила школу із золотою медаллю, тому хіба я не заслужила на це свято? – не вгавала Дарина. 

Справді, дочка Валентини й Григорія старанно вчилася, тому державне місце в університеті їй було гарантованим. Однак батьки не хотіли, щоб дівчинка йшла на випускний вечір, бо знали, що однокласники недолюблюють її. Все ж вони не могли перечити доньці, тому вона викликала таксі і поїхала 

Дарина сподівалася, що принаймні тепер усі непорозуміння відійдуть на задній план і вона разом з однокласниками весело проведе час. Проте її очікуванням не судилося здійснитися.

В актовому залі зібралися усі одинадцятикласники. Як тільки Рита побачила Дарину, вона мовила:

– І чого це ти сюди явилася?

– А хіба я не така ж випускниця, як ви?

– Ти розумієш, що тобі тут не раді? Через тебе у нас не було можливості добре вчитися! – дорікнула однокласниця.

– Тобто? Хіба я вам заважала?

– Звісно! Ти не давала нікому проявити себе і завжди була вискочкою! 

– Але ж я просто старанно вчилася і робила це для себе, а не з метою заподіяти комусь шкоду, – спробувала виправдатися Дарина.

Однак Рита вже нічого не хотіла слухати. Вона взяла стакан води і перевернула його на голову відмінниці. Увесь зал зареготав, а Дарина зі сльозами на очах вибігла на вулицю. Дівчина заховалася на задньому дворі, а через мить до неї приєднався Павло. 

– Візьми рушник, – простягнув він руку до однокласниці. 

– Навіщо ти мені допомагаєш? Я думала у тебе така ж ненависть до мене… – сумно сказала Дарина.

– Ти маєш рацію, – холодно відказав хлопець. – Я постійно намагався вчитися так добре, як ти, але мені ніколи не виходило наздогнати тебе. 

Павло підійшов ближче, а Дарина налякано відказала:

– Не чіпай мене…Я ж ні в чому не винна…

Пошепки

– Ще й як винна!

– Не бий… – благала вона. 

– Бити? Ні. Я хочу абсолютно іншого, – сказав Павло з підозрілою усмішкою на обличчі. 

Хлопець силою роздягнув Дарину й скористався її неспроможність чинити супротив. Після насильного статевого акту дівчина залишилася лежати на задньому дворі, де її наступного ранку знайшли батьки. 

Донька не розповідала мамі з татом про те, що трапилося. Їй було страшно й соромно, але одного дня Валентина зауважила, що Дарину нудить від різких запахів. 

– Доню, можливо ти вагітна? – прямо запитала вона. 

– Що? Ні, мамо. Це неможливо, – розхвилювалася Дарина. 

– Я ж бачу, що з тобою відбувається і впізнаю усі ознаки, – наполягала матір. – Сьогодні ж потрібно зробити тест.

Виявилося, що Валя мала рацію. Вони з чоловіком не стали сварити доньку, а натомість висловили їй слова підтримки. Батьки пообіцяли, що завжди будуть поруч і допоможуть подолати усі труднощі.

Зрештою Дарина розповіла правду про те, що трапилася на випускному. Валентина з Григорієм прийшли в дім Павла, щоб поговорити з ним і його батьками. 

– Я не чіпав вашу Дарину, – виправдовувався хлопець.

– Моя донька не може брехати мені, – відказував Григорій.

– Як же ви тоді її виховували, якщо вона готова переспати з першим зустрічним? – з викликом запитала матір хлопця.

Ця фраза настільки обурила батьків дівчини, що вони більше не хотіли продовжувати діалог, але на прощання пообіцяли, що Павло ще відповість за свій вчинок.

Дев’ять місяців пролетіла як одна мить. Дарина народила здорового хлопчика, якого назвала на честь свого дідуся Івана. Валентина з Григорієм няньчилися зі своїм онуком і у всьому допомагала молодій матусі. Все ж батьки наполягли на тому, щоб Павло зробив тест ДНК. Виявилося, що дівчина говорила правду і він є батьком цієї дитини.

Далі сім’я Дарини подала позов у суд, а хлопця незабаром посадили через згвалтування. 

Лише через кілька років Валентина з Григорієм дізналися усю правду про ті знущання, які довелося пережити їхній доньці в школі. Їм було прикро, що вони не змогли захистити Дарину. Однак дівчині було байдуже, адже вона збиралася переїхати закордон  розпочати зі своїм сином життя з нового аркуша. 

Чи доводилося вам бути жертвою знущань однокласників? Як з цим боротися? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Vasylyna
Adblock
detector