Недавно в моєму житті сталась дуже неприємна ситуація.
З коханням мені в житті не щастило ніколи. Ще зі шкільної парти так повелось: усі дівчата на танці, усі парами, а я чешу додому сама, бо ніхто на мене й не гляне… Думала, піду в університет, тоді все зміниться і стану я королевою чоловіків. Ага, аж двічі! На роботі теж пару знайти ніяк не вдавалось… Той мені не подобається, а той, що подобається, в мою сторону не дивиться. Словом, мучилась я так до 34 років.
А тоді вже махнула на все рукою і зареєструвалась на сайті знайомств. Подруги казали, що там можна вхопити добру рибку.
І от через три тижні пошуків вполювала я Максима. Гарний, статний… У профілі купа фото зі спортзалу, в описі написано, що його цікавлять тільки знайомства для серйозних стосунків. Ну що ж це, як не доля?
Написала я йому перша. Почала ж розпитувати, що він, хто він, як він. А тоді, мабуть, Максим і сам в мені зацікавився. Бо почав написувати кожні десять хвилин.
Десь з тиждень ми так спілкувались, а тоді покликав мене Максим випити кави та поспілкуватись нормально, сам на сам.
Та я там аж пищала від радості! Пішла в магазин, купила нову сукню, у салоні зачіску зробила, за макіяж півтори тисячі відвалила…
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
І от настав цей день, сиджу я вся така при параді, чекаю свого кавалера. А він ще кращий, ніж на тих фотографіях, їй Богу! Високий, харизматичний, а посмішка в нього яка… Ой, та я там просто розтанула!
– А що, у мене типу з вами побачення? – запитав раптом мій новий знайомий, як тільки підійшов до столика.
– Так, звісно! Привіт, мене звати Оля. Я недавно прийшла, не дуже довго чекаю. Як дібрався? Сідай, розказуй. Може щось замовимо? – почала одразу торохтіти я. А тоді побачила, що не дуже мене Максим слухає. Скривився тільки та роздивляється.
– Ви вибачте, звісно, але скільки вам років? На фотці ви така молода, гарна, якраз самий сік. А от в житті, звісно, таке… Видно, що вже не першої свіжості, – зробив безпардонний висновок цей хам.
Та в мене там ледь очі на лоба повилазили! Тій фотографії, про яку він казав, усього три роки. Ну, є там трохи фотошопу, не брехатиму. Але ж не така я вже й стара, щоб оце в очі таке мені говорити!
Ледь стрималась я, аби не розплакатися. Вибігла з кафе і помчала додому. Тепер взагалі ні з ким знайомитись не хочу. Невже я до кінця життя буду самотньою?!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!