Ох і дурнем був я за молодості! Сам зруйнував своє життя!
Коли мені було 20 років, я сильно закохався в Славу та вирішив з нею одружитись. Згодом народився в нас син Микола. Жили ми мирно, але бідно. Поки жінка виховувала сина, я важко працював, аби заробити копійку. Однак цього не вистарчало на нормальне життя. Тому я вирішив поїхати на заробітки на схід, адже копійка зайвою не буде.
Грошей справді заробляв там більше, проте якби ж я знав, що ця поїздка кардинально перемінить моє життя, то не поїхав би ніколи. Та лиш тепер зрозумів це… А вже пізно.
Повернувся зі сходу до Слави й Миколки з грішми, але сам не свій. Не знав як сказати їм те, що вирішив… Одного разу таки наважився:
⁃ Олесю, я хочу розлучення. Закохався в іншу жінку та повертатимусь назад.
⁃ Що? Ти нас покидаєш? А як же син? Як я буду з ним сама — зі сльозами на очах говорила вона.
Та я її слухати не хотів, зібрав сумки й подався в чужину. Довго ще вона телефонувала мені, сусіди довго гомоніли, мовляв, приворожила там мене якась жінка. А я сам не знаю, як то так сталося… може й справді приворожила.
Звали її Ярина, і як виявилось, від мене їй потрібні були лиш гроші. За всі роки я жодного разу не допоміг своєму рідному синові копійкою, за те Ярини дітей від минулого шлюбу годував. А вона мені постійно те й казала, що мало і мало. Коли раптом сталася біда: на роботі я отримав травму, ледь вижив, однак тепер залишився інвалідом. Відповідно на тій роботі вже більше не міг працювати. Кричала на мене Ярина, що мусить утримувати мене хворого, але після реабілітації я таки знайшов нову роботу. Однак там заробляв набагато менше. Таке не сподобалось моїй другій дружині й вона мене вигнала з хати.
Тепер я вже старий, немічний та хворий. Нещодавно дізнався, що хворий на рак та залишилось мені жити небагато, тому вирішив повернутись на Батьківщину.
По-перше, повернувся тому, що мучить мене ціле життя те, як я вчинив з Олесю. Негідник я! Сам зрікся свого щастя і рідного сина. Тому я повернувся в першу чергу, щоб попросити вибачення перед нею та Миколою.
А по-друге, хочу померти тут, де народився, а не серед чужих, може хоч рідний брат дозволить дожити віку у батьківській хаті.
Як гадаєте, чи варто мені зустрічатись з Олесю? Та чи пробачить вона мені?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!