Мій чоловік зараз заробляє не так багато, тільки 12 тисяч гривень. Хоча для когось це здасться пристойною сумою. Але, повірте, на сьогодні 12 тисяч недостатньо, аби прогодувати ще двох діток. Я працюю перукарем у невеличкому салоні, отримую ще менше, ніж Міша.
Але найгірше в цій ситуації не маленька зарплата, а як би це дивно не звучало – моя свекруха, Ольга Дмитрівна.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Вона постійно тягне гроші з Мишка. Раз на тиждень стабільно зателефонує та довго скаржиться у слухавку. То їй треба за комуналку заплатити, новий пуховик купити на зиму чи ще якась причина. І дуже добре знає, як маніпулювати Михайлом, одразу починає згадувати його складне дитинство: “Синку, я ж тебе сама підіймала, без батька. Як я тоді важко працювала на роботі, вночі підлоги мила. Ну хіба я не заслужила зараз на твою підтримку?”
І Михайло кидає їй на карточку тисячу, інколи більше.
Я б ні слова поганого не казала у сторону свекрухи, чесно. Але у нас 2 дітей, 6 та 4 роки. І це треба купити їм одяг, книжечки, нові меблі. Я сама просила у мами гроші, аби зібрати сина в 1 клас, бо з зарплати вистачило тільки на канцтовари та портфелик.
І виходить, що від зарплати Михайла нічого не залишається, хіба раз піти в магазин та продукти купити. Тому живемо на мої кошти, але на широку ногу не розгуляєшся.
Поки було літо, то моя мама з села передавала нам свіжі овочі та ягоди. І мені вдалося відкласти пару тисяч від зарплати, зекономивши так на продуктах. Ну і комуналка набагато дешевша, бо не сезон опалення.
Думала зробити дітям ремонт у дитячій, купити нові меблі, комоди для іграшок. Навіть шпалери вибрала і дзвонила до майстрів.
Однак, вчора до нас приїхала свекруха. Я ще з двору помітила, як пані Ольга гонорово виходила з таксі. Що їй заважає взяти пенсійне посвідчення і безкоштовно проїхатися у маршрутці?
– Ой, синку. Я навіть не знаю, як далі спокійно жити, чесно.
– Що таке мамо? Щось трапилося погане?
– А коли в моєму житті було щось хороше скажи?
– Мамо, я не екстрасенс, не вмію думки читати.
– А шкода! Бо так би давно знав, що у твоєї мами посудомийка зламалася. Як я цими руками повинна посуд мити? Дивися, он, вже венки повилізали
Це так свекруха натякала на нову посудомийку. Якщо чесно, я взагалі не розуміла, навіщо їй те диво техніки. Жінка живе сама, а не з ротою солдатів. Хіба так важко перемити одну-дві тарілки і виделку?
Але Міша тільки сумно похитав головою і дістав 3 тисячі з нашої заначки:
– Ось, візьмеш, тут на майстра вистачить.
– Нащо мені ту стару рухлядь лагодити?
– На нову в мене нема грошей поки.
– Ну давай завтра підемо, глянемо нові моделі. Я бачила, що деякі можна взяти в кредит.
Я вже не знаю, що робити з такою свекрухою-скнарою. Вона останні копійки готова витрясти з сина аби лиш всякі забаганки собі купити.
І за поведінку Михайла боляче. Невже він не може сказати мамі “ні”? Невже він забув, що в першу чергу він тато і має думати про комфорт малих дітей!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!