Орест кожен вечір пив пиво з друзями, але той день змінив їхню сімʼю назавжди

Таня як завжди прокинулась раніше свого чоловіка. Сіла на ліжку та уважно глянула на Ореста.

– Господи, двадцять років прожили, а щодня одне і теж! Нащо так жити? Ми як чужі люди під одним дахом… – важко зітхнула вона. Орест розплющив очі.

– Ти чого не спиш? Ранок ще! Субота! Відпочинь!

– Ага, з вами тут відпочинеш! Їсти звари, прибери, попрасуй одяг! В мене тільки дві руки, якщо ти не помітив! – жінка відкинула ковдру і нервово підвелася.

– Бубниш кожного ранку, як та стара бабуля! Набридло! – бурмотав під носа Орест.

– Що там сказав? 

– Нічого! Іди куди йшла!

Коли Таня зайшла на кухню, то головно шмигала носом. Там вже сиділа її старша донька Олеся.

– Мамо, що знову сталося? 

– Нічого, доню! То може алергія почалась! Алергія на твого батька! – усміхнулась мати та доньці було не смішно.

– Не набридло таке життя? Я дивлюся на вас і з такими темпами ніколи не вийду заміж! 

– Звичайно вийдеш! Не вигадуй. 

– А навіщо мені це? Кожного дня страждати як ти? 

– Зараз договоришся! Краще встань і приготуй хоч раз сніданок!

Орест слухав усе це зі спальні і як звично мовчав.

– Сьогодні знову поїду до хлопців на футбол! Не хочеться вдома сидіти й слухати це все! 

Зазвичай чоловік не снідав з дружиною та дітьми. Лиш чекав, коли вони закінчать і тоді йшов на кухню. Менший син Віталік забігав у спальню, щоб розбудити тата.

Пізніше Орест таки поїхав, а на Таню чекали хатні обовʼязки. Закінчивши прибирання, готування і прання вона втомлено сіла на стілець. Її погляд натрапив на руки.

– Господи, це якийсь жах! На що схожі мої нігті! Раптом в Олени сьогодні знайдеться віконечко, сходжу, розвіюся! 

Син грався у своїй кімнаті, а дочка збиралася гуляти з подругами. Орест вже випивав друге пиво в спортивному барі. 

– Так, через годину підходить! – зраділа жінка, записавшись на манікюр та пішла збиратися.

Надворі світило сонце. Люди неквапливо гуляли вулицями. Лиш Тетяна поспішала до салону. Доходячи до світлофора вона перейшла дорогу на зелене, але за мить машина зі зустрічної виїхала прямо на неї. 

Авто дивом об’їхало Таню, врізавшись у зупинку, де, на щастя, нікого не було. Від шоку жінка знепритомніла та впала прямо на дорозі.

– Нашатир, дайте нашатир! – кричали голоси над головою Тані.

Пошепки

– Де я? – отямившись на чиїхось руках спитала вона.

– Ви у кареті швидкої! З вами все добре, ви жива та здорова, і дуже перелякана, але це скоро мине.

– Що сталося? 

– Сталося ДТП. Але ви напевно народилися в сорочці, бо вас навіть не зачепило! Ви можете говорити?

– У-у – заперечуючи, махнула головою та.

– Добре, а телефон при вас, кому подзвонити, щоб вас забрали? 

Таня ледь набрала номер чоловіка.

– Алло! Де ти ходиш? Дітей самих лишила! 

– Добрий день! Ваша дружина у шоковому стані. Можете її забрати? 

– Що? Що сталося? Де ви?

– На перехресті вулиць Шевченка і Лисенка! Поспішіть, їй потрібен спокій.

– Господи, я зараз там буду! – крикнув Орест.

– Тато, що таке, це мама? – зніяковіла дочка.

– Лишайся з братом, ми скоро будемо!

– Ні, я хочу до мами! – крикнув син і побіг до дверей.

Вже через 10 хвилин вони всі разом бігли до швидкої допомоги на узбіччі. Розтрощена машина та зупинка все ще були там. Картина жахнула всіх. Орест крикнув.

– Вона жива? Що з нею?

– Все добре, ваша дружина відійде! Тут заспокійливе якщо до вечора не оговтається, а тут рекомендації і контакти психологів, якщо знадобиться! 

– І це все? Може ще щось потрібно?

– Спокій, турбота і любов! От побачите! Це найкращі ліки…

Того дня Таня пролежала в обіймах дітей та чоловіка аж до ночі. Вони всі вперше зрозуміли як важливо цінувати та любити один одного і кожен прожитий разом день.

З того часу Орест не смів більше ходити на пиво, а водив дружину в кафе. В одну мить всі зрозуміли, що немає нічого важливішого за сімʼю.

А ви погоджуєтесь?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!