На минулих вихідних я стала героїнею анекдоту про тещу й зятя. Добре, що зять має гарне почуття гумору.
Історія ось яка.
Ми з чоловіком живемо в селі. Маємо єдину доньку Світлану. Коли вона вийшла заміж, то переїхала до чоловіка в Київ.
Зараз у них власна квартира, виховують дочку, якій 5 років. Світлана знову при надії.
До нас вони приїздять не часто, лише на свята та іноді на вихідні. Світлана працює з телефона, а от Тарас (мій зять) має роботу в офісі, тому на довго у нас затриматись не може.
Минулого тижня у мене був ювілей – 60 років. У зв’язку з тим, що в країні війна, я вирішила не робити святкування, бо недоречно якось, але діти вирішили зробити мені сюрприз. Дочка із зятем приїхали та навезли повно різних готових страв і ми посиділи вдома за сімейним столом. Так і відсвяткували.
Я була дуже щаслива їх бачити. До того ж вони у нас лишились аж на 4 дні. Тарас на роботі відгул взяв, у тещі ж ювілей.
Щоразу, як діти від нас їдуть, я їм складаю сумку домашніх продуктів – овочі, фрукти, курочки, м’ясо, яйця і закрутки. Онуці солодощі та іграшки. Цей раз винятком не став.
Зять наступного ранку збирався від’їжджати, Світланка ще залишалась. Як не як свіже повітря у нас тут та все домашнє, набереться вітамінів.
От я із самого ранку почала сумку з продуктами складати, щоб Тарас ті всі гостинці додому забрав. Все поклала, лише яйця ні. Я їх склала в лоток, але не було скотчу, щоб його обмотати, аби в дорозі не побились.
Я швиденько побігла в магазин. У нас, як в селі, всі всіх знають. От забігла я до магазину та й кажу продавчині:
– Дайте мені скотчу, зятю яйця перемотати.
Всі, хто був у магазині знайшлись реготом. Я відразу не зрозуміла чому, що сталось? Коли ж повторила фразу вдруге, до мене дійшло, що я сказала.
Купила я скотч та й пішла додому. Вдома і зятю розповіла про ту ситуацію. Він лише посміявся, добре, що жарти розуміє.
Так я й стала героїнею анекдоту. Тепер ми часто згадуємо цю історію.
У вас були якісь Які у вас кумедні ситуації з родичами?