Ото вже невісточка мене вичитала. По перше число. Ще було б чого.
Після того, як син одружився, він переїхав до дружини в інше місто. Живуть вони в квартирі, яку подарували їм батьки невістки.
Син із сім’єю приїздить до мене вкрай рідко, тому все більше я до них навідуюсь. Люблю проводити час із єдиним онуком.
Тимофійко дуже жвавий та веселий хлопчик. Я сумую, коли довго з ним не бачусь, тому намагаюсь приїхати за кожної нагоди. Син з невісткою мене люб’язно зустрічають.
Цього разу теж все добре було до одного моменту.
Одного дня онучок ніяк не хотів засинати. Невістка вже довгий час намагалась вкласти його на денний сон. Я якраз тоді зайшла до їх кімнати і побачила це. Тоді і постукала легенько по дверях і сказала до онука:
– Чуєш? То баба Яга летить. Вона забирає усіх, хто не спить і не слухає маму.
Тимофій як розплакався. Його довго не можна було заспокоїти. Тоді то невістка й накинулась на мене зі звинуваченнями:
– Що ви таке говорите? Не можна дітей лякати. Що то за виховання? Так дитина травмується.
Я ж свого сина виховала і все з ним добре. Виріс і ніякий він не переляканий. Та хіба ту молодь зараз переконаєш у чомусь?
Так невістка на мене з’їлась в той день, що і сил немає. Ще й сина мого налаштовувала. То змушена я була їхати геть додому.
Що ж я такого поганого зробила? От ви скажіть, хто з нас правий?