Даша мені подобалась ще зі школи – висока, гарна, з довгим русявим волоссям… Кілька років я мріяв про неї, намагався хоч якось привернути до себе її увагу. Але Даша водилась зі старшокласниками, а на мене, невисокого і гладкого, їй було байдуже.
Змінилось усе в університеті. Я тоді почав спортом займатись, перестав запихатись маминими котлетами й став нарешті більш-менш нормально виглядати. Дівчата тоді табунами почали за мною бігати! А серед них – і Даша.
Моменту я вирішив не втрачати, одне побачення, друге – там діло вже й до серйозніших справ дійшло. Та от біда: у мене після першої спільної ночі любов до Даші пропала, а в неї від наших пригод виріс живіт.
– Або ви женитесь, або я вам життя обом не дам! – верещала мати Даші, коли дізналась, що ми на другому курсі дитину зробили.
Проблем мені не хотілось, батьки зверху насіли… Одружились, словом.
Після народження дитини вдома я всидіти не міг. Постійні крики, плачі, сморід від памперсів – хіба я на таке підписувався? Два роки терпів усе це, а потім після роботи я почав гуляти вечірнім парком, щоб втекти від сім’ї.
Під час однієї з таких прогулянок я й познайомився з Валею. Молода і гарна першокурсниця моє серце швидко полонила. Молодим я ще був, не вистачало мені пригод. Ох і закрутила вона мені голову! Я наче знову ожив.
Довго роман наш не протримався, бо Валя про дитину дізналась, тому я знову став зразковим чоловіком і батьком.
Не знаю, як воно все так склалось, але Даша завагітніла вдруге. Розперло її під час вагітності так, що без сліз на неї й не глянеш. Я наче із сорокарічною тіткою жив, а не молодою дружиною.
Народила вона дівчинку. Рік пройшов, другий – а зайві кілограми нікуди не поділись. Не дивно, що воно все знову повторилось: Даша – до дитини, я – в гречку.
І порахувати не можу, скільки коханок за цей час у мене було. Єдине, що скажу – пальців на руках не вистачить. А Даша вірила у мої вічні відрядження і складні завдання, заради яких на роботі затриматись треба було.
Мені вже аж нудно стало, поки моя дружинонька прозріла – залізла в телефон та знайшла трохи відверті фото.
– Ах ти свиня невдячна! – почала кричати вона. – Ти що думав, я не дізнаюсь ніколи?! Діти вдома, сім’я, чого тобі не вистачало?!
– Ото того й не вистачало. Я чоловік, мені треба свобода, не можу я з однією жінкою сидіти до віку. А ти як хотіла? Мене на тобі насильно оженили, а так щастя не збудуєш. Мені втрачати немає чого, а ти все одно від мене нікуди не дінешся.
– Та ти що? Не забувай, що я в тебе і квартиру, і машину відсудити можу, розумнику! – Даша гримнула дверима і пішла.
Мені на її образи все одно, а от за квартиру страшно. Не для того я на неї заробляв так важко, щоб якась засмучена жінка її в мене відібрала.
Як захистити своє житло?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!