– Оце у вас грошей! Допоможи батькам! – Я шість років економила не для того, аби ваші забаганки спонсорувати

От я вважаю, що діти батькам нічого не винні. Я не просила мене народжувати. Вони самі схотіли дитину, для себе! І врешті в житті всього сама досягла. Мені не оплачували освіту, не шукали роботу.

Ми з Михайлом одружилися сім років тому. Весілля, до слова, теж самотужки оплатили. Чоловік також із простої, навіть бідної сім’ї. Мама його покинула, а виховала рідна бабуся, якої вже давно немає на світі.

Після шлюбу ми не мали, де жити. Михайло працював, я закінчувала університет. Нам дали кімнату в гуртожитку. Було вкрай важко, адже я мало не відразу завагітніла. Навіть не уявляєте, як це з малою дитиною і без власної ванної кімнати, кухні. Бідували дуже. 

Батьки ж мої живуть у двокімнатній квартирі в самому центрі міста. У нас був знайомий рієлтор, який пропонував:

 – Твої батьки можуть легко продати квартиру і купити дві на околиці. Я швидко знайду вигідний варіант.

Та цього не хотіли. Тож ми вирішили, будемо працювати, аби назбирати гроші на власне житло.

Всього в рік я віддала сина в ясельну групу і влаштувалась на роботу. Згодом чоловік поїхав до Бельгії. Ми ніколи не купували нових речей. Я годинами перебирала мотлох на секонд-хенді, аби знайти дитині одяг. Не тішили ми себе й походами в кафе чи інші заклади розваг.

Пошепки

Кожну копійку відкладали на квартиру. Так минуло шість років. І ми назбирали нормальну суму. Почали підшукувати житло. Та коли про це дізналися батьки – засипали мене проханнями. То продуктів їм купити, то ліків. А нещодавно взагалі шокували:

 – Тато постійно хворіє, легені слабкі. Лікар пропонує нам поїхати в санаторій, каже, що там соляна кімната і різноманітні процедури для зміцнення імунітету. Допоможи батькам!

 – Навіть мови про це бути не може! Нехай батько загартовує організм і спортом займається!

 – Чи ти не хочеш, щоб ми відпочили?

 – В мене є дитина, якій митися ніде. І взагалі, більше ніяких прохань. Я вам не винна!

Мама образилась. А тато зателефонував і сказав, що якщо він захворіє – то буде моя провина. Не розумію, чому це?

А ви як вважаєте, мають діти давати батькам гроші?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

IrynaS
Adblock
detector