Відколи почалася війна, я майже не виходила в люди. Ну, на роботу, у магазин хіба що. А так, щоб з друзями зібратися та посидіти десь, то й не згадаю, коли востаннє таке було. Та якось і не до того наче, настрою на гульки не було…
Але недавно мене на такий захід покликали, що я просто не могла не піти. Маринці, подружці моїй найкращій, стукнуло 35! Ми з пʼяти років дружимо, то гріх було до неї не навідатися. Так вже ж я готувалася до гулянки, як ніколи. Макіяж собі зробила, до перукаря сходила, прикупила новий наряд. Таке плаття відхватила, що аж сама собі заздрила! Звичайне, чорне, але таке вишукане…
Зібралася я та й стала перед дзеркалом крутитися, розглядала, чого мені ще не хватає для повного щастя.
– Слухайте, Олено Василівно, ану гляньте! – побігла тоді я до свекрухи. – Як я вам? Може, браслет ще одягти?
– Еге, на голову хіба що! Оце в такому наряді тобі тільки на трасу і йти, а не до подруги. Чи, може, ти до Омелька якого на побачення вирядилася? – спитала свекруха і розсміялася.
А я не розуміла, чого їй так смішно… Вибігла з кімнати, розплакалася. Поки на свято прийшла, від макіяжу вже й сліду не лишилося. Я весь вечір старалася не думати про слова свекрухи, посміхалася через силу. Та все одно всі побачили, що зі мною щось не так. І замість того, аби іменинницю вітати, всі навколо мене бігали. Допитувалися, що ж такого в мене сталося.
Хочете читати ще більше цікавих історій? Підписуйтесь на канал: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
– Тю, хіба ж можна оце в такому платті такою сумною бути?! – ляпнув хтось, коли я вже була на межі.
І я таку істерику закатала, що день народження був остаточно зіпсований. Коли прийшла додому, з порогу валила все чоловікові. Розказала, що про мене його мати насправді думає!
– Я ж думала, що вона нормально до мене ставиться! Ми ж не сварилися з нею ні разу! А вона мене на трасу посилає! І чого? Бо в платті талія гарна?!
– Чого це ти верещиш, Яно?! – зʼявилася звідкись свекруха.
– Та от розказує мені, що ти натворила. Ти правда таке жінці моїй сказала? – втрутився чоловік.
– Сказала, і що? То ж я пожартувала так! Яно, ти що, не додумалася? Я ж тобі за стільки років і слова кривого не сказала! А тут пожартувала просто, то ти вже й Дмитра проти мене накрутила! – заявила свекруха і надула губи.
І я навіть не знаю, що тепер робити. Свекруха на мене ображається. Бо я, бачте, намовила на неї зайвого. Але ж і вона мені наговорила багато чого! Не говоримо між собою, в очі одне одному не дивимося. Як далі бути – не знаю.
Ви б таке пробачили?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Ще більше цікавих історій від автора читайте за посиланням: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!