П’ять років приховувала зарплату від чоловіка, і не дарма

З дня в день ми стикаємося з різноманітними ситуаціями, все змінюється з неймовірною швидкістю, інколи за цим просто не встигаємо.

Моя бабуся вдало вийшла заміж, її законний чоловік був ідеальним і ніколи не давав приводу сумніватися в собі. Саме тому вона з дитинства говорила мені, що з чоловіком потрібно бути чесною та доброю, тоді і сімейне життя буде в радість. Однак реалії сучасного життя зовсім інші, зараз молодь зовсім не така, як була колись. Стало це зрозуміло ще під час навчання в університеті, тоді я зустрічалася з хлопцем, була закохана в нього без тями, однак потім мене чекало розчарування – він зрадив мені з найкращою подругою.

Важко я тоді переживала зраду, однак з роками рани гоїлися, після закінчення навчання я одружилася та народила дитину. До декрету ще встигла влаштуватися на роботу – працювала на деревообробному заводі мого однокласника, тоді це було успішне підприємство, яке виготовляло меблі на замовлення. Робота була неважко, але дохід від неї з кожним роком лише збільшувався.

Коли синові будо два роки, я хотіла повернутися на роботу. Віддала малюка в ясла і в перший робочий  день дізналася, що підприємство – банкрот. Директор почав скорочувати штат, і мене хотіли звільняти першою, оскільки я взагалі тоді не була в курсі справи. Не хотіла втратити цю роботу й почала проявляти ініціативу. Взяла все у свої руки й намагалася втримати підприємство на плаву. Разом з начальством розробили цілу стратегію, яка допомогла нам вийти з цього скрутного становища. Коли в нас знову відновилися продажі, я почала отримувати в декілька разів, у мене і до цього був хороший оклад, тому я не стала говорити чоловікові про збільшення зарплати. 

Протягом п’яти років я відкладала надбавку на депозит, планувала купити дитині в майбутньому квартиру. Не вважала це обманом, адже не витрачала ці кошти на себе, а робила все для дитини. 

І от одного прекрасного дня я побачила в інтернеті переписку свого чоловіка з іншою жінкою. Він нічого не заперечував, сказав, що вже два роки має коханку. Вирішила не псувати собі нерви, а подала на розлучення. Загалом закінчилося подружнє щастя. Так би і далі проживала з чоловіком, якби не мала власних заощаджень. Раджу і вам брати з мене приклад.

Що думаєте з цього приводу?

U2

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector