Після того, як зі мною трапилась ця історія я взагалі боюсь знайомитися з чоловіками. Невже цей світ такий поганий?
Ми з моєю подружкою, Юлькою, дуже часто зустрічаємось в різних кафешках чи барах. Ми дуже давно дружимо, тому при зустрічах рот не закривається ні в одної, ні в другої. Так було і того разу. Ми весело обговорювали якусь тему, коли до нас підійшов чоловік.
Статний такий, гарно одягнений і від нього добре пахло, дорого. Хоч він і здався мені трохи наглим.
– Дами, хочу пригостити вас вином, — він підсів до нас без запрошення, — мені здалось у вас тут хороша компанія. А я саме шукав з ким би провести сумний вечір…
Він ще багато чого розповідав, хоч ми його про це і не просили, але вже наближалась комендантська година, тому пора було розходитись.
– Дівчата, я підвезу вас додому! Я на машині! – після цієї фрази ми Юлею переглянулись і кивнули. Автобус чекати не дуже хотілось, на таксі дорого, то чого ж відмовлятись від вигідної пропозиції?
“Машина у нього теж не з дешевих. Хороший таки чоловік”, подумала я про себе.
Спершу він висадив Юлю, а тоді повіз мене. Коли ми прощались то він попросив мій номер телефону. Я дала. Не бачила нічого поганого у цьому. Він взяв мене за руку і поцілував її, став говорити компліменти і тоді відпустив.
Я не встигла підійнятись до квартири, як мені зателефонував незнайомий номер. То був Олександр. Питав чи я успішно дібралась своєї квартири. І почав говорити про те, як я йому сподобалась.
– Хочу, щоб ти була моєю дівчиною…
– Не все так відразу. Давай хоч ще раз зустрінемось.
Я не хотіла погоджуватись відразу, але й відмовляти теж не мала бажання, адже він мені сподобався. Тому вигадала найбільш слушний варіант для нас обох. На цьому ми і закінчили розмову. Домовились.
З самого ранку знову дзвінок. Дивлюсь на екран – Олександр.
– Добро…
– Падлюко, ти фарбована! Тобі чоловіків мало? Батька від дітей вирішила забрати? Дулю тобі з маслом, а не мого Сашку! – кричала у слухавку жінка.
Я швидко збила дзвінок. Які діти? Що це за жінка? Я впала в ступор від цих фразочок.
Після обіду мені подзвонив Саша. Назвав свою жінку пришелепкуватою, адже та не дає спокійно спілкуватись з іншими жінками.
Я подумала, це хто з них ще більше пришелепкуватий. Заблокувала його і видалила номер. Відтоді намагаюсь уникати незнайомців і будь-яких контактів з ними…
А ви часто знайомитесь з чоловіками на вулиці?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився з нами читач сторінки “Пошепки”. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть свою історію і команда наших редакторів поділиться нею з іншими читачами. Надсилайте на пошту [email protected]
Напишіть нам в коментарях у Facebook!