У сім’ї Богунів було правило: чоловік завжди допомагає дружині. Павло ніколи не нехтував ним і робив усе, що йому доручала кохана. Готування, прибирання, прання – вид роботи значення не мав. Цей чолвоік не цурався нічого.
Але ось однієї неділі за плитою усе-таки стояла Тамара. Вона готувала суп, доки чоловік відлежував боку на дивані у вітальні.
– Павле, поріж мені м’ясо на холодець!- гукнула жінка, очікуючи, що коханий одразу прибіжить на кухню.
– Уже чи що?- перепитав чоловік.
– А коли? Завтра чи що?- дорікнула та.
І ось через годинку він красувався на столі такий прозорий і апетитний.
На день у жінки був запланований ще й похід на ринок. Сама важкі сумки вона, ясна річ, не донесе, тож запрягти довелося чоловіка.
– Ти ж мені поможеш? Там треба за продуктами збігати. Ти ж мене знаєш. Там пакетів буде ціла купа.
Павло тільки головою киває.
І в такому душі жили вони разом не один рік. За що Тамара не візьметься, усе за нею обранець закінчує. Ніяк їй не обійтися без допомоги чоловіка. За це вона його і приголубить, і поцілує, і похвалить!
Павлові це навіть подобалося. А потім вони зачастили до тестя з тещею і ситуація в сім’ї різко змінилася.
Ні, люди вони хороші. Завжди гостинно приймали у себе дітей. Ще й із собою кілька сумок додому вручали. Але того вечора засиділися Павло з Тамарою у батьків. Залишилися ночувати.
А вранці Павло, нікому нічого не сказавши, вирішив на річку прошмигнути. Але дорогою почув розмову тещі з тестем.
– Богдане, цибулю треба прополоти. Ти завжди цим займаєшся. Прополи сьогодні,- дорікнула жінка.
В обід знову те саме.
– Богдане, картоплю мені почисть. Я таку за таку дрібну сама братися не буду. Усі пальці собі повідрізаю. Швиденько берися за роботу – вода вже кипить!
Почув у цьому Павло щось дуже йому знайоме. Так ось, як це збоку виглядає. Так само ним крутить і Тамара. Так вправно, що й не відмовиш навіть.
То картоплю почисть, то овочів наріж, то вареників наліпи.
З іншого боку і претензій до цих жінок немає. У домі в них чистота, їжа завжди свіжа, гроші є. Чого ще хотіти? Хитро вони це все….
Тамара і задобрює його, і потурає, а потім у потрібний момент хорошим словом до роботи виманює.
І тобі здається. що це ти сам послугу робиш і йдеш їй допомагати. Бо ж як вона без тебе впорається? Ось і жіноча робота вже стає не жіночою.
А ще Павло переконався, що його жінка дуже розумна, випадково почувши розмову на зупинці.
– Від тебе толку, як з козла молока! Краще б сама все зробила! – кричала якась дівчина, виставляючи свого чоловіка поганцем перед рештою глядачів цього шоу.
– Та чому ти так? Я ж хотів якнайкраще.
– Та яка тут поміч? Пальцем не кивнеш вдома!
– Я ж допомагаю…
– Сусід розетки нам лагодить, то це ти такий господар!?
– То більше можеш і не просити про допомогу! Точно пальцем не поворухну!
– І так завжди!
Добре, що його Тамара не така. З таким заохоченням вже нічого й не хочеться. Мудра в нього жінка, що тут ще скажеш!
А як ви мотивуєте свого чоловіка?
Чи допомагає він вам у побуті?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!