Моя мама дуже сильно переживала за мене. Найбільше боялася, що я ніколи не вийду заміж або ж залишуся сама на руках з дитиною. Адже мій біологічний батько покинув маму ще коли я в садочок ходила.
Але я все-таки зустріла свого принца на білому коні – Сашко. Навчалися разом у школі, у 9 класі він зізнався мені в коханні. Після випускного часто їздили один до одного в гості. Адже він вступив до Львова у Сухопутні війська, а я навчалася в Одесі.
Правда, мама любила пхати носа у мої стосунки:
– Слухай, ти вже не молода, тобі 22! Ви скільки років разом вже так зустрічаєтеся. Чого пропозицію ніяк не робить, га?
– А я звідки знаю? Чому тебе це так турбує?
– От побачиш, Софіє, що з таким чоловіком ніколи жінкою не станеш.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Я сама ще не поспішала з весіллям. Після 4 курсу навчання переїхала до Сашка до Львова, бо не могла вже так зустрічатися на відстані. Тим паче, Львів мені завжди подобався, таке красиве місто. Ми орендували разом квартиру та працювали.
Мама постійно нервувалася, робила мені скандали та цирки. Але от на людях трималася, казала, що ми дорослі люди і самі вирішимо, коли буде весілля.
І знаєте, я вже сама думала поставити Сашкові це питання ребром. Ну бо майже 10 років зустрічаємося, а пропозиції все нема і нема. Серйозно налаштувалася на розмову, потренувалася ще перед дзеркалом, що і як говорити.
Однак, виявляється, Саша також хотів зі мною поговорити і розкрити всі свої секретики:
– Розумієш, я познайомився з одною дівчиною. Її звати Тетяна, дуже хороша така дівчина.. І я..Я в неї закохався.
Це було наче ножем у серце. Я декілька секунд просто сиділа і думала “Господи, скажи, що ти так жартуєш”. Однак, Саша продовжував мені розповідати про коханку, зізнався, що всі ті відрядження були вигадками:
– Тому я хочу розійтися з тобою. І..
– Я вагітна.
– Як це? Тобто?
– Ну так. Я вагітна. Від тебе. У нас буде дитина.
Це перше, що мені спало на думку. Думала, що надійний спосіб втримати біля себе Сашка. Однак, він почав говорити щось за аліменти та розподіл батьківських обов’язків. Того ж вечора зібрав речі та поїхав геть.
А наступного дня я познайомилася з Миколою. Він так почав до мене відкрито залицятися, фліртувати. От я не втрималася і ми через декілька днів вже почали зустрічатися, разом ночувати.
І от через тиждень таких стосунків я дізналася про вагітність. Накрякала, як то кажуть. За терміном батько дитини якраз Сашко. Однак, я збрехала Миколі, що це його дитина. Не вистачало ще, аби він також утік від мене геть.
З Миколою ми швидко розписалися. На фотографіях видно, що моя мама аж від щастя світиться, як той ліхтарик. І я їй зізналася в тому, що дитина не Миколи.
– Ану тихо! Воно тобі треба? Аби потім він тебе покинув з малою дитиною на руках? Хоч мою гірку долю повторити?
– Мамо, але ж я брехала..
– Нічого. Зате от Саша буде платити аліменти і у дитини буде справжній батько. Так що закрий рота і сиди тихо.
Саша надсилає мені по 3-4 тисячі в місяць, аби я відкладала на малюка. Микола також старається допомогти. А я просто не знаю, що далі робити. Раптом, моя афера викриється? Тим паче, я не до кінця впевнена, що дитина саме від Сашка..
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!