Нещодавно син заявив, що хоче одружитись. Привів до мене свою дівчини, чо вже наречену, знайомитись.
Діана дівчина хороша на перший погляд, вихована, вчиться в правничому коледжі. Це вже її друга освіта.
Та вона старша від мого сина на три роки.
Діана часто приходить до мене в гості. Ми багато спілкуємось. Але якесь “шосте чуття” підказує мені, що щось не так..
І це не, як в анекдотах про свекруху і невістку, а справді мене щось турбувало.
Наша сім’я була достатньо забезпечена. не скажу, що ми мільйонери, але чоловік мав добре оплачувану роботу, тому ми ніколи ні в чому собі не відмовляй.
А от матеріальне становище дівчини хотіло би бути кращим. Та я б нічого не казала, якби вона не почала уже зазіхати на наше майно.
Дівчина живе лишена стипендію, батьки грошей майже не висилають.
От позаминулого тижня до Діани приїхали батьки, навідати донечку, а вона запитала чи не могли б вони прийти до нас в гості, знайомитись зі сватами, так би мовити.
Я, звісно, погодилась. Домовились на вихідний. Якраз чоловік буде вдома. Вранці я пішла у магазин. Думала, куплю усе, що треба, засервірую стіл і приберу трохи потім.
Яким було моє здивування, коли я прийшла додому, а “свати” уже сиділи у вітальні.
Я не розумію такого, ми ж домовились у зазначений час, для чого було приходити так швидко?
Та я промовчала. Думала, вперше слід поводити себе виховано.
Та вони свою нахабність показувати на цьому не завершили.
Коли я накрила на стіл, ми сіли їсти. Почали розмовляти за майбутнє дітей.
– Діані в гуртожитку незручно! Там ніяких умов, лише безлад! – казала її мама – А молодим уже слід звикати жити разом. Їй варто переїхати до вас. Діаночка дівчина хазяйновита, приготує вам усе, що треба. І з дітьми потім проблем не буде, вона за братиком молодшим завжди дивилась.
Я уже починала вскипати. Я слухала і лиш кивала головою, але всередині уже бушувала буря.
Ту річ не у тім, що вони захотіли обговорити і вирішити якесь спільне запитання. А в тім, що вони за наш рахунок хочуть вирішити свої проблеми. Вони не можуть утримувати проживання дочки, то й шукають простіших методів. Безкоштовних.
Мій чоловік, як і я, вважаємо, що ця сімейка меркантильна і неінтелектуальна.
Я навіть не уявляю, як складуться стосунки Діани з нашим синочком, але, якщо все буде добре, то жити нам доведеться разом. Отже, і її батьків приймати теж потрібно навчитись.
А як у вас проходила зустріч зі сватами?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!