Петро часто навідував матір після роботи, не виключенням був і цей вечір, однак настрою в чоловіка практично не було. Антоніна Василівна зустріла сина з посмішкою, а потім почала скаржитися на своє кепське самопочуття, що вона нічого не може самостійно зробити: ні прибрати, ні приготувати. Благала, щоб син забрав її до себе, адже вона просто більше не може залишатися наодинці.
Антоніна Василівна запевнила, що продасть усі свої прикраси, віддаватиме всю пенсію синові, не буде його обтяжувати. Петро втратив мову від такої пропозиції, адже не очікував, що матір на пряму стане про це просити.
Багато років тому Антоніна Василівна переписала свою квартиру на доньку, а сину так нічого і не дала, адже Петро вже на той час мав свій бізнес, а Олена вийшла заміж і все… Думала, що донька хоча б буде мати щось за спиною, прийде до старої матері і буде доглядати за нею з вдячності.
Петро не ображався, оскільки він дійсно був забезпеченою людиною, та й дружина його свекруху не любила, після такого рішення була впевнена, що вона нікому нічого не винна. Оксана — хороша дружина, гарна господиня, в усьому підтримувала свого чоловіка, тому разом жили вони добре.
Олена ж швидко розлучилася і вирішила податися за кордон в пошуках кращої долі. Там нещодавно її найкраща подруга вдало заміж вийшла, та й допоможе їй перший час. Антоніна раділа за доньку, адже бажала для неї лише найкращого.
За кордоном життя Олени було взагалі не казкове — не склалося так, як в подруги. Народила дитину не від особливо заможного чоловіка, згодом розписалися, але жили вкрай скромно. Недовго жінка сиділа в декреті, змушена була працювати, бо коштів не вистачало. За постійними турботами Олена забула й про матір, спершу телефонувала раз в тиждень, а потім й перестала. Розмовляли лише тоді, коли Антоніна сама давалася чути.
Дуже хотіла Олена продати квартиру матері, адже їй так потрібні були кошти, однак не сміла просити про таке. Антоніна Василівна швидко постаріла, а за 15 років донька навідувала її двічі. Хоча жінка і скаржиться на своє самопочуття, однак донька вдає, що не чує цього. Просто говорить завжди, що у неї безліч турбот. Матір не хотіла турбувати сина, оскільки вона розуміла, що доглядати за нею мала б донька, однак в неї не було іншого вибору.
Петро ж відповів, що йому ні прикрас, ні пенсії маминої не потрібно. Однак він не знає, що робити далі, адже Оксана точно не прийме свекруху, оскільки стосунки у них були жахливими. При цьому чоловік і матір не може залишити без допомоги. Хіба що відкласти гроші потайки від жінки й найняти доглядальницю для мами, однак рано чи пізно Оксана все одно дізнається.
Петро матері нічого не відповів, пішов додому. На порозі його чекала щаслива дружина та діти, а він не знав, з чого почати цю серйозну розмову.
Що б Ви порадили чоловікові?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!