Під час застілля з нагоди чотириріччя мого онука, невістка натякнула на те, щоб я свою квартиру переписала на малого як на єдиного спадкоємця

Моєму онукові виповнилося 4 роки і невістка приготувала святкування. Сиділи ми за столом, мило бесідували, як раптом невістка почала натякати на те, щоб я онукові зробила хороший подарунок і переписала на нього свою квартиру. Мене така її наполегливість розізлила, але я вирішила віджартуватися і сказала, нехай вона спершу зробить ДНК, бо онук на мого сина геть не схожий. А коли я буду мати підтвердження, тоді можна і про квартиру поговорити.

Що ж почалося за столом після моїх слів! Вона так репетувала, що ніхто не міг її заспокоїти. Про це навіть не можу нікому розказати, бо дуже соромно,  тому ділюся своєю тривогою з вами. Живемо ми всі разом, у мене трикімнатна квартира і син після одруження залишився жити з невісткою і зі мною.

Одружився син в 40 років, але його обраниця мені взагалі не подобалася, вона була молодша за сина на цілих 12 років. Дівчина була така собі, як то кажуть, вітряна. А інколи проявлялися і її меркантильні цілі. Причиною до весілля стала її вагітність, там я вже не стала заперечувати.

Проживали ми разом не погано, я намагалася їй не повчати багато, а вона мені не набридала. В побуті все склалося добре. Але от її бажання інколи перевищували можливості, тому я ставила її час від часу на місце. Вдома ми робили все разом, але вона постійно залишала на мене дитину. Тоді я сказала, що свого сина вже виховала, якщо треба – я допоможу, але повністю брати на себе відповідальність за дитину не збираюся. Вона ображалася на мене, але мені було байдуже, в свої 64 роки ще не вистачало мені вночі прокидатися, дітей колихати. 

Сусіди ще й часто мене запитували, чи точно мій син є батьком дитини. Мене це засмучувало, адже я сама бачила, що малюк ні на батька не схожий, ні на матір. Але діти вони часто схожі самі на себе. Я не стала накручувати себе, але невпевненість оселилася глибоко в мені.

От на день народжені дитини все це розпочалося. Коли я стала говорити про ДНК, невістка мене так облаяла, що я такого за своє життя ще не чула. Не розумію, що її так образило. Мені навіть здалося, що це була якась захисна реакція, щоб ми ніколи не дізналися правду. 

На наступний день зі мною не розмовляли ні син, ні невістка. Під час вечері я намагалася з ними заговорити, але вони мені відповіли, раз я “докотилась до такого”, то їм краще з’їхати і жити окремо.

От зараз ходять, ображаються двоє, а я взагалі нічого не розумію. Ще й хочуть орендувати житло, хоча в них грошей не так багато, щоб собі таке дозволити. Я просто не знаю, що я такого сказала, щоб так ображатися. Але ця подія лише посилила мої сумніви в невістці. Тепер думка, що це не мій онук, не дає мені спати вночі. 

Як Ви думаєте, чому себе так повела невістка?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2

Копіювання з сайту заборонене. Авторські статті захищені DMCA.

Adblock
detector