Я себе цінувала і берегла до шлюбу. Мій Орест перший та єдиний чоловік. Ніколи не ходила на якісь дискотеки, у ті розгульні клуби. Хоча я мала багато друзів, але от тримала межу від хлопців.
От нас з чоловіком так батьки виховали, що родина то святе. Жінка має слухати чоловіка, бути хорошою господинею, завжди догоджати.
Ми після весілля переїхали з села до Львова. Ну за роки купили власну квартиру, велику, на 3 кімнати. Орест спершу працював на когось, але потім відкрив власну майстерню, виготовляє в цеху меблі та має велику робочу бригаду.
Я народила сина Степана. І з дитинства старалася дати йому гідне виховання. Він добре вчився, школу закінчив на золоту медаль, вступив на державне місце в ЛНУ, мав хорошу стипендію. І під час літніх канікул постійно допомагав Оресту в майстерні, возив замовлення, прибирав сміття. Звісно, чоловік платив йому зарплату, як своєму працівникові і таким чином показав, як треба заробляти гроші.
І чесно, я бачила біля Степана хазяйновиту, чуйну та ніжну жінку. Однак, в сина були інші погляди.
Знайшов собі якусь молодуху. Їсти не готувала, а купувала готові салати в магазині та заморожені котлети. У їх квартирі прибирала старша жінка, виносила сміття, витирала пилюку. Бо, бачте, невісточка хоче просто відпочити. Ну хіба це важко взяти швабру та протерти підлогу? Чи приготувати якісь вареники або ж голубці? Ти так показуєш свою любов та турботу чоловікові.
– Я йому не хатня робітниця. Чого ви свого сина не навчили готувати чи прибирати?
– Ти його жінка..
– А де написано, що жінка має це все робити?
У Валі інші пріоритети – гулянки, зустрічі з подругами в кафе, шопінг, відпочинок закордоном. Поки мій Степан працює з Орестом, вона телефонує і випрошує гроші. То на одяг новий, то на манікюр чи нарощення вій. От вона наче з іншого світу.
І в неділю діти прийшли у гості. Я після церкви прийшла, приготувала смачні салатики, картоплю зварила, відбивні насмажила.
– Мамо, у нас чудова новина! Ти скоро будеш бабусею!
Я б могла заплакати від щастя. Але не тоді, коли в родині така невістка. Тому награно посміхнулася, обійняла сина та Валю.
– А який термін?
– 6 тижнів. От я думаю, що буде пацан точно.
Я подумки порахувала – 6 тижнів тому Валя була на відпочинку в Туреччині. Їхала з подругами відпочити. Ще й обрала дорогий готель, 5 зірок. Там ого-го які ціни. Я бачила ті фотографії у Фейсбуці. То вони десь у нічному клубі, то на яхті, в ресторані.
Чесно, я дуже сумніваюся, що це дитина Степана. Певно, нагуляла десь байстрючатко, а зараз хоче нам на виховання скинути. Бо вона тоді була на морі, а не вдома, це точно. Я математику добре знала у школі, вмію рахувати.
Як мені легко натякнути, аби син якось задумався про поведінку жінки? Аби якось зробили ДНК тест, щось там подивитися. Я не хочу виховувати чужу дитину. Хай краще тому папаші, який дитинку зачав, віддає на поруки.
На Вашу думку, наша читачка дарма переймається?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!