Після дзвінка бабусі, ми приїхали до свекрухи без попередження. Прізвище свекрухи очолювало вивішений біля під’їзду список боржників за комунальні послуги

З чоловіком ми проживали окремо від батьків, тому деталі їхнього життя не знали. Нещодавно зателефонувала до нас бабуся чоловіка й накинулася з докорами: 

– І тобі не соромно? Ти взагалі не приїжджаєш і на матір не глянеш, а ти знаєш скільки в неї боргів, а які проблеми зі здоров’ям. Схаменися, поки не пізно.

Ми трохи цього не зрозуміли, адже телефонували Світлані часто, інколи  висилали кошти, правда, приїжджати щотижня теж не могли, адже двоє працюємо. Зателефонували ми до свекрухи, а вона нам далі те, що завжди, ніби то все добре. Кажемо, що приїдемо наступних вихідних, а вона нам:

– Ні, не треба приїжджати, в мене справи, мене не буде. 

Правда, слова бабусі нас все-таки насторожили й ми вирішили поїхати без попередження. Може, так не гарно, але треба перевірити, щоб не дорікала совість. Як тільки ми переступили поріг під’їзду, в очі одразу кинувся список на стенді з боржниками, в якому прізвище свекрухи було на першому місці. Сума боргу за комунальні послуги була за останні пів року.

Свекруха не дуже зраділа нашому візиту, адже навіть не мала, що нам дати до чаю – холодильник пустий. От Світлана Степанівна почала розповідати, про свої проблеми.

Рік тому жінку дуже наполегливо «попросили» з роботи: вже вік, постійно якісь болячки, які потрібно лікувати. От директор сказав, що лікуватися потрібно  у вільний від роботи час. Не подобається – заяву на стіл. Так вона і зробила – написала.

– От я тоді і вирішила шукати нову роботу та жити на заощадженні кошти. Гроші закінчилися швидко, але ліки не дешеві. Не хотіла вас турбувати своїми проблемами, адже на їжу кошти мала.

От в ще переросла гордість матері, вона ж могла нам розповісти про свої проблеми. Правда, в стосунки матері та сина я не пхалася. От ми виплатили борги, які обійшлися нам у значну суму, а якби вона сказала нам раніше, то ми б швидше закрили це питання й було б легше. 

Можливо, ми б забрали матір до себе, а її квартиру б здавали в оренду. Зараз ми утримуємо свекруху, поки вона знайде собі роботу, добре, що хоча б бабуся нам розповіла, а то б далі нічого і не знали, а свекруха нас би запевняла, що все добре. 

Як Ви вважаєте, хто винний у цій ситуації?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!