Після похорону до мене підійшла сестра. – Мені так незручно, але твоя мама була винна мені 10 тисяч. – Скільки?!

Нещодавно моя мамуся відійшла в інший світ. Навіть неможливо передати словами, як тяжко було прийняти цей факт.

З похорону майже нічого й не пригадаю – все було, наче в тумані. Для найближчих організували поминки. Коли всі почали розходитися по домівках, до мене підійшла двоюрідна сестра. 

– Іриночко, я співчуваю Твоїй втраті… Шкода тітку Світлану – свята жінка була. 

– Дякую, Улянко. 

– Мені дуже соромно сьогодні тобі про це говорити. Розумію, це зовсім не на часі, але чекати ми більше не можемо…

– У чому справа?

– Твоя мама позичала в мене перед смертю певну суму… Зараз ці гроші нам дуже потрібні.

Я знала, що в Уляни деякі фінансові проблеми, тому вирішила не затягувати з поверненням боргу. 

– То скільки я тобі винна?

– 10 тисяч. 

Я дуже здивувалася… Моя мама ніколи не була економною, але на що вона могла позичати таку солідну суму?

Через кілька днів ми з чоловіком отримали зарплату, і я змогла розплатитися з сестрою. 

Добре, що віддала гроші! Однією проблемою менше. Тепер треба думати, як жити далі без найріднішої людини.

– Люба, що робитимемо з квартирою? – спитав чоловік. 

Тоді ми спільно вирішили здавати помешкання в оренду, а коли син підросте і схоче жити окремо – запишемо на нього бабусині хороми. 

Пошепки

Перед тим, як подавати оголошення – вирішила розібратися з маминими речима. Одягом поділилася з сусідками, а от книги захотіла забрати собі. Всі до єдиної. Вона ними дуже дорожила. 

На полицях серед томів української поезії знайшла старий записник. 

Погортала його і на останній сторінці знайшла записи усіх маминих боргів

“Степанівна – 100 гривень, Валюша – 20 грн, Улянка – 3 тисячі (дітям на подарунок)”.

Пригадую, як мама незадовго до своєї смерті подарувала мені новий сервіз, який я давно хотіла, але все руки не доходили його купити. 

Я не вірила своїм очам! Як сестра могла так зі мною вчинити! Обдурити людину, яка щойно поховала матір! 

То, мабуть, у неї замість серця камінь! Іншого пояснення її вчинку я не знаходжу. 

Сфотографувала сторінку і надіслала негідниці в повідомлення. Після того Уляна, як крізь землю провалилася – на дзвінки не відповідає, вдома не з’являється. 

Ніколи їй цього не пробачу. Більше у мене сестри немає.

Редактори “Цікаво про” були неприємно вражені цією історією. Не віриться, що заради грошей люди здатні на такі ганебні вчинки. Шкода, що захланність і жадібність може коштувати так дорого, бо стосунки між двома рідними людьми, схоже, назавжди зруйновано. Хіба ті 7 тисяч були того варті?

Чи змогли б Ви пробачити горе-сестру?

Напишіть нам у коментарях на Facebook

Фото ілюстративне

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Adblock
detector