Після роботи повернулася безсила, тому пішла спати. Але мене розбудив чоловік, безцеремонно попросивши розігріти йому вечерю

Я в шлюбі вже 8 років. Не назву цей період найкращим та найщасливішим у моєму житті.  Весь цей час я тільки те й роблю, що намагаюся вгодити коханому, нічого не отримуючи на заміну.  

Проте у погоні за домашнім затишком я абсолютно не хотіла перетворитися на служницю. Я не проти готувати, прибирати й займатися пранням, але це не означає, що мені не  хочеться почуватися коханою жінкою.

Після народження дітей мені довелося кілька років сидіти в декретній відпустці. Однак коли я знову змогла повернутися на роботу, то помітила неприємну річ.

Виявилося, що нікого, окрім мене, абсолютно не цікавили домашні клопоти. Усі члени моєї сім’ї були впевнені, що це виключно мої турботи. 

Ні чоловік, ні старша донька навіть не приберуть за собою непомиту тарілку з чашкою, а молодший син й собі бере з них приклад. Максим стверджує, що він виснажується на роботі, тому вдома йому потрібен відпочинок. І взагалі, на його думку, мити посуд й прибирати – це не чоловіча справа. Хоча нікого не хвилює те, що я також працюю і також втомлююся. 

Я не збираюся до кінця життя бути домогосподаркою, адже також маю плани, мрії й цілі, які не зводяться до варіння борщу і миття підлоги. 

Нахабне ставлення мого чоловіка стало останньою краплею. Днями я повернулася з роботи й заснула від втоми. Максим спеціально розбудив мене, щоб я розігріла йому вечерю. Та з цим завданням впорається навіть маленька дитина!

Мені стало настільки образливо, що я вирішила провчити чоловіка. Думала, зберу речі, поїду до батьків, а дітей залишу на тата. Нехай Максим спробував би кілька днів побути в ролі домогосподарки. 

Однак мама з батьком були проти цієї витівки і стали на захист зятя. Вони переживають, що через мої витівки наша сім’я розпадеться. Все ж я вирішила, що повинна втілити свій план в реальність. Зараз я тимчасово ночую у свого брата, але залишатися в нього надовго не можу. Повертатися додому не хочеться, адже пройшло надто мало часу, щоб Максим зміг щось зрозуміти.

Хіба ж я прошу так багато? Хочу просто, щоб мене та мою працю цінували, а не вважали домогосподинею, яка має якісь повинності. Але головне питання: як мені цього досягти?

А як у вашій сім’ї поділені обов’язки? 

Чи справді прибирання й готування – жіноча робота? 

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Adblock
detector