Декілька місяців тому я розлучилася з чоловіком. Зрозуміла, що Андрій – геть безвідповідальний батько. Хоча ми разом однаково працювали, але він ні копійки не давав ні на продукти, ні на комунальні послуги. Хіба міг купити дітям якісь іграшки, але одяг точно ні.
Ми постійно сварилися через гроші:
– Та ти просто меркантильна жінка. Хочеш мені на шию залізти?
– Ти хоча б раз про дітей подумав. Чому я сама їм купую куртки на зиму, взуття оплачую гуртки? Хоча б раз дав тисячку на одяг!
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Ви не подумайте, я не меркантильна людина. Просто Андрій після весілля переїхав на квартиру, яку подарували мої батьки та ще й зробити ремонт. А потім позичили нам гроші на машину. Ну вже 10 років минуло, але Андрій ніяк рухатися далі і думати не хотів. Навіть коли я в декреті була, то він виділяв мені певну “суму” на продукти та підгузки. Часто тих грошей не вистачало, тому я просила у мами чи подруг.
Ще й у молодшої доні діабет, треба ліки дорогі купувати та уважно слідкувати за аналізами. Звісно, окремий раціон харчування. І це все коштує чимало.
Я розуміла, що краще сама виховуватиму дітей, ніж поруч буде ще такий трутень. Тому зібрала всі його речі, змінила замок у дверях та поставила сумки у під’їзд. А колишній навіть не хотів мінятися. Ще й так сказав на прощання “ну ти ще до мене прийдеш з вибаченнями”.
Звісно, потім у нас був суд. Однак, Андрій десь дістав підроблені документи про свій дохід. Задокументував прибуток у 10 тисяч. Тому, відповідно, мені назначили тільки 4500 гривень аліментів на двох дітей!
Але батьки мене заспокоїли:
– У тебе є дах над головою, зарплата, діти живі та здорові. Ми допоможемо, ти не одна.
І мама з татом мені дуже допомогли. Щосуботи забирали діток в село, передавали нам свіжі продукти з городу. Потім, як почалися літні канікули, то діти самі проявили бажання на 3 місяці поїхати у село. Адже там багато друзів, річка поруч, у мами велика господарка, тато онуків на конях катав. Ну просто рай, а не село.
Я за той час встигла відкласти пару тисяч та зробити невеличкий ремонт у кімнаті діток. Як вони раділи, коли приїхали додому та побачили нову кімнату з іграшками, ледь до стелі не стрибали.
І от нещодавно Андрій на горизонті появився. До того всі ці 6 місяців він хіба дзвонив до дітей. А тут в гарному костюмі, на машині, привіз їм пакети з солодощами (а доньці не можна багато через діабет).
Ну і приїхав не на таксі чи маршрутці, а на машині.
Такий гарний джип, видно, що іномарка новесенька, салон всередині дуже красивий та доглянутий. Ще й на автоматі зі спеціальними додатковими опціями.
– Ти банк пограбував чи що?
– Ні, просто купив. Точніше, позичив. Ну то не моя машина, ти нічого не думай.
Мене це дуже насторожило. Бо як людина, яка має дохід у 10 тисяч гривень, може собі дозволити таку розкішну машину?
Одразу сфотографувала номери та перевірила у реєстрі. Дійсно, авто новеньке, тільки у 2020 році випущене. І оформлене, до речі, на чоловіка.
На щастя, вдалося дізнатися, де саме чоловік купив машину. Мені люб’язно показали всі документи та чеки.
Ну і я не дурненька, зібрала папери та пішла до суду. Видно, що чоловік навмисне мене обдурив, аби якомога менше аліментів платити на дітей. Батьки знайшли гарного адвоката, який допоміг виграти суд.
Ви б тільки бачили вираз обличчя, коли суддя назвав нову суму на утримання дітей. Не буду точно називати, але повірте, це не 4500, як минулого разу, а набагато більше. Звісно, Андрій відхрещувався до машини, казав, що то не його, а товариша. Однак, я мала всі докази.
Так я провчила нахабного колишнього. Адже я не можу закрити на таку підлість очі. Поки діти ходять у старому одязі та взутті, він катається на новесенькій іномарці. Це не нормально.
Добре, що я все-таки розлучилася з таким безсовісним чоловіком. Ну як ще назвати вчинок Андрія? Йому якась машина була важливіша за рідних діток.
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!