Ми з чоловіком прожили разом 15 років. Я народила двох чудових діток – старша донька Лєра та молодший син Артур.
Всю себе я присвятила материнству та хатнім справам. Не дивлячись на те, що у мене також була робота, але мала час на те, аби приготувати вечерю, поприбирати вдома. У суботу подруги кликали мене кудись на прогулянку, в кафе посидіти. Але я відмовлялася. Адже мала багато хатніх справ. Ледь язиком не вилизувала підлогу вимивала вікна, аби все вдома аж блищало від чистоти.
Економила на власних потребах. Наприклад, могла відкласти гроші, не купити собі туш чи зробити манікюр, але подарувати доньці нову кофтинку чи синові іграшку. Для чоловіка Дмитра готувала три страви на вибір щодня, ніколи не пиляла за гроші, спокійно випускала його з друзями кудись на риболовлю чи в сауну. Ну нехай собі відпочине з товаришами, розважиться.
Однак, таке добро мені погано відгукнулося. Адже Дмитрові я стала нецікавою, він знайшов собі нову жінку. Їх роман тривав майже рік. От ви уявляєте, я рік спала зі зрадником в одному ліжку!
Я одразу написала заяву на розлучення. Але в суді я дізналася ще одну гірку правду про дітей.
Так, як вони вже у дорослому та свідомому віці, то можуть самі вибирати, з ким жити. Лєра та Артур захотіли залишитися з Дмитром. Мало того, вони давно були знайомі з коханкою, разом гуляли, їздили в кіно та в кафе. Це була подвійна зрада від чоловіка та дітей.
– Нам краще жити з татом та Ангеліною. Вона молода, цікава, весела. А ти навіть у салон краси не ходиш та не малюєшся, як монашка!
Я трималася до останнього в залі суду. Все всередині так тремтіло, сльози перетискали горло та ноги були наче з вати. Навіть просила дати мені заспокійливі пігулки та склянку води, щоб не втратити свідомість.
Нас швидко розлучили і передали дітей під опіку Дмитрові. Вони поїхали “святкувати” це розлучення у кафе, а я мала час, аби зібрати речі. Так, як квартира належала чоловікові, то я не мала права претендувати на спадок.
От заходжу я додому і мене така злість взяла, чесно. Я вирішила помститися за таке свинське ставлення. Зібрала всі речі, які я колись купувала дітям. Іграшки, одяг, косметику, дорогий ноутбук та приставку. Не забула і про постіль, посуд, вазонки, навіть килим і мультиварку забрала. Аже це всі речі, які купувала за власні гроші.
Мало того, я порізала навмисне всі сорочки та джинси Дмитра, вичавила зубну пасту на дзеркало у ванній кімнаті та порізала всі шнури та кабелі вдома. Ну і викинула через вікно роутер, аби в них не було інтернету.
Після того у мене аж від серця відлягло. Зі спокійною совістю викликала таксі та поїхала до своїх батьків. Того ж вечора запросила куму та розповіла їй про план помсти.
Однак, ні батьки, ні подруга не оцінили цей вчинок. Навпаки, дуже засуджували, дорікали, що я вчинила, як мала дитина:
– І тобі не соромно таким хвалитися? Де твій розум?
– То виходить, що ти рідних дітей обікрала. Телефон, косметика. Ти не мама, а якась мачуха!
Але мені ні каплі не соромно за таке, чесно. Адже я провчила чоловіка та дітей. Нехай вони хоча б трішки відчують, який біль завдали мені після розлучення. Може, діти зрозуміють колись свою помилку та прийдуть просити вибачення. Бо з ними я не хочу ворогувати.
На Вашу думку, такий метод помсти дієвий чи наша читачка вчинила погано?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!