Після розлучення подруга почала заходити до мене ледь не щодня. А минулого місяця вона засиділася у нас допізна і попросила мого чоловіка провести її додому

Я завжди по-доброму заздрила своїй подрузі. У неї був прекрасний чоловік, хороша робота та й жила вона на широку ногу. Я постійно думала, що мені б такий комплект – і я була б найщасливішою у світі жінкою. 

Але, як-то кажуть, у кожної сім’ї своя біда.

Два роки тому Маша розійшлася зі своїм коханим. У них діток не було, тож одного дня Костянтин просто пішов з дому, заявивши, що має коханку і вже кілька років зраджує дружині з нею. Моя подруга тоді нічого йому навіть не відповіла. Мовчки подала на розлучення. 

Потім вияснилося, що пішов від до коханки, бо та була вагітною. Зате Маша діток не мала всі 10 років законного шлюбу.

Ось так воно буває.

Зараз моїй подрузі 40 років. Мені було так прикро через усю цю ситуацію. Знаю Машу ще зі школи, а тут таке горе з нею трапилося. Цілком сама залишилася. Батьків на світі вже немає, братів чи сестер ніколи й не було – цілком самотня. Тож я вирішила, що буду їй допомагати морально. Підтримувала у важкі хвилини, гостювала у неї і запрошувала до себе. А що ж, справа складна. 

Я постійно намагалася принести їй чогось смачного, щоб трохи розрадити. Проводила з нею більше часу, ніж зі своєю дитиною. Тоді до себе запрошувала. Вона й зачастила до моєї квартири. 

Це навіть трохи не подобалося моєму чоловікові, але потім він ніби змирився.

Якось я прийшла з роботи і не встигла ввійти у квартиру, як почула голос Маші. Виявилося, вона зайшла поговорити з моїм чоловіком, бо її знову мучили важкі думки. ну що ж, якщо так, то нехай – подумала тоді я, хоча до уваги цей момент взяла. 

З часом я побачила, що моя турбота почала давати плоди. Маші стало значно краще.

І ось нещодавно вона знову гостювала у нас. Ми пили вино, балакали, їли, жартували й навіть не помітили, як настала 1 година ночі. Час пізній. Надворі темінь. Почала Маша збиратися додому, а тоді підійшла до мого чоловіка і попросила провести її додому.

Я аж оторопіла. Це мені аж ніяк не сподобалося. Могла б і таксі викликати, якщо так боялася. Або запропонувала б усім разом пройтися, але ж ні! Її зацікавив саме мій чоловік. Відтоді у мене виникли дивні підозри, що Маші сподобався мій обранець і вона має намір відбити його у мене. А цьому я точно не дозволю статися. Тепер я тримаю дистанцію з подругою. Усе рідше кличу її до себе та й спілкуюся ледь не крізь зуби. 

Але знаєте що? Вчора бачила, як Маша з моїм чоловіком гуляла в парку, доки я поверталася з роботи.

Ми поговорили і він сказав, що давно хоче розлучитися зі мною і піти до неї. Уже 2 роки як збирається!

Не знаю, що тепер робити.

Прикро, що я зробила все, щоб допомогти знайомій, а вона ось так безсовісно зі мною вчинила. Я ж справді їй довіряла. Хто б міг тоді подумати, що людина, яку зрадили, вчинить так само з кимось іншим.  Спочатку я навіть вірила, що коханий повернеться. Готова була йому все пробачити. Але все обірвала звістка про те, що Маша вагітна від мого чоловіка. Тепер уже шляху назад немає.

Роби людям добро…

Ось так я власноруч зруйнувала своє сімейне щастя.

А ви вірите у жіночу дружбу?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Ivanna
Adblock
detector