Якось у ввечері, я підслухала розмову свекрухи та чоловіка. І тоді зрозуміла у чому справа: під час розмови свекруха мене обливала брудом з ніг до голови

Я в шлюбі вже цілих двадцять років, всяке було, але загалом живемо непогано. Свекруха в мене дуже цікава жінка, але за стільки років я ні разу не дозволила собі лихого слова про неї сказати. До того ж з чоловіком після весілля купили квартиру в іншому місті й туди переїхали. Бачилися з його батьками переважно на свята, і це були теплі і затишні зустрічі. Наталя Петрівна викликала в мене повагу, з нею можна було поговорити на будь-яку тему, взагалі здавалася тихою та приємною жінкою.

Рік тому не сталого мого свекра. Тоді я запропонувала чоловікові забрати матір жити до нас – до того часу ми вже переїхали у власний двоповерховий будинок за містом. Місця мало вистачити всім – донька має власну кімнату, а свекруху б поселили до кімнату старшого сина, який виїхав за кордон. Тоді, я ще не знала, до чого призведе моє співчуття!

Наталя Петрівна показала свій характер вже через місяць часу. Я стала помічати, що мій чоловік дуже змінився. Почав критикувати мене за дрібниці. Говорив, що я не смачно готую, дорікав мені кожною витраченою копійкою. Постійно наголошував на тому, що я погана господиня та не вмію слідкувати за нашим будинком. Раніше він ніколи таке не казав.

Згодом, чоловік перестав мене підтримувати та допомагати. Проходив час, а він ставав ще більш категоричним.

Пошепки

Якось у ввечері, я підслухала розмову свекрухи та чоловіка. І тоді зрозуміла у чому справа: під час розмови свекруха мене обливала брудом з ніг до голови. Вона перераховувала всі мої мінуси та недоліки, говорила, що я просто сиджу вдома і нічим не займаюся. Говоривши, яка я погана, вона дуже шкодувала свого єдиного синочка. У цей вечір я все для себе зрозуміла, але було вже пізно.

На нашій кухні з’явилася нова господиня. На вихідних чоловік возив її у поліклініку, у магазини та на базари. Тепер нашим сімейним бюджетом заправляла вона! Я старалася зі всіх сил виправити ситуацію, але всі мої способи були марними: чоловік не хотів мене слухати. Єдина, кого він цінував – була моя свекруха.

Я більше не могла це терпіти, тому вирішила піти від чоловіка. Зараз живу у нашій тихій міській квартирі, готуюся до розлучення. Дуже шкодую, що тоді запропонувала свекрусі жити з нами. Потрібно було й надалі тримати її на відстані. Ніколи б не подумала, що після 20 років щасливого сімейного життя, мама чоловіка буде для нього таким беззаперечним авторитетом. Здається, що я просто його втратила

Що б ви порадили головній героїні?

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

U2
Adblock
detector