А ви колись задумувались, яке ж все ж цікаве оце наше життя?
Поки тобі років 15, ти чекаєш, коли нарешті подорослішаєш і станеш самостійним. Але в такому віці здається, що 25 – то вже десь на порозі пенсії. Згадую от себе підлітком… Ніяк я не могла зрозуміти, чого люди, яким майже 30, вважають себе молодими.
А тоді як стукнуло мені 25… То наче ще й нічого! Наче і показати є що, і є кому, і здоров’я дозволяє, і пісок ще не сиплеться. Але тоді я почала думати, що 35 – то вже точно кінець. Як не народити до того віку та чоловіка не знайти, то можна вже лягати і тихенько собі помирати. Бо кому ти вже, стара баба, треба будеш?
Але ж все то не правда! У 35 можна тільки почати закохуватися, шукати себе! У 40 можна кинути все, попрощатися з минулим і почати все з чистого аркуша! У 45 можна народити дитину, у 50 – відкрити власний бізнес чи піти отримувати першу у своєму житті вищу освіту. Щодня ми можемо змінити своє життя на максимум.
Буває так, що ти вже прожив більшу частину життя, а тут тобі дзвонять і пропонують зробити щось таке, що у двадцять здавалось такою дурницею! Наприклад, стрибнути з парашутом, поїхати погодувати левів десь на іншому континенті, підкорити Еверест чи набити татуювання на все тіло. І ти думаєш: “Та ні, нащо воно мені, у мене вже он на носі старість. Та і не годиться вже таке в моєму віці витворяти, молодь нехай таким займається”.
А тоді приходить усвідомлення, що ти вже, може, і не першої свіжості, але ж ще живеш! І в один момент хочеться спробувати все! І ти робиш перші кроки, і все в тебе вдається!
Тоді ти озираєшся назад і жалкуєш, що не спробував раніше. Бо чогось думав, що то не для тебе, не для твого віку. Але хто взагалі чіпляє на нас усі ці вікові рамки? Я думаю, що як стукне мені 65, я стану суперовою бабусею, яка відкриє свій ресторан десь на краю світу. А потім, років через 10, вийду заміж і на весілля своє запрошу всіх живих подруг. І ще й піду на пілота навчатися! А що? Хто мені може це заборонити?
І не доведи Господи хтось скаже, що мені щось “пізно”. Пізно може бути тільки тоді, коли тебе вже накривають зверху кришкою. А так – усе це виключно в нашій голові. Живіть. Живіть уже зараз. І не слухай тих, хто вас зупиняє
А ви згодні, що ніколи не пізно почати жити?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!