Мій син майже 17 років жив у обмані. Він думав, що Михайло – це його рідний батько, хоча це не правда.
Колишній покинув мене з сином ще у 2007 році, синочку було тоді декілька місяців. Я сама дуже важко відходила від пологів, ночами не слала, постійно крутилася біля синочка. А ще приготувати їсти, поприбирати вдома, закинути одяг у прання, вийти на прогулянку. Єдине, чим відрізнялися мої дні – це датами на календарі.
Ну і Петро таку перевірку на батьківство. Просто одного чудового дня я приходжу додому – ні одягу, ні грошей у кватирі нема. Тільки записка “вибач, але нам краще розлучитися”. Я намагалася знайти чоловіка через друзів та родичів, але ніхто не знав його номеру телефону. Свекруха взагалі прогнала мене з квартири, а онука обізвала “байстрюком”.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Тоді ми ще жили на орендованій квартирі. Але я була змушена зібрати свої речі та повернутися до батьків у село. Петро забрав всі наші заощадження і я не мала навіть як заплатити за комуналку.
Звісно, по селі вже прокотилася “чудова” новина за моє розлучення. Здавалося, що навіть кури та свині в курсі, що колишній мене кинув. Але я старалася якось жити далі заради синочка. Влаштувалася на місцеву пекарню, працювала позмінно. Ні копійки не сміла витрачати на якісь свої захцянки. Ходила у старій куртці та осінніх чобітках. аби тільки мій синочок мав все найкраще.
Думала, що вже ніколи не зустріну хорошого та гідного чоловіка. Але тоді з заробітків повернувся Михайло, мій однокласник. І, на мій подив, почав часто заходити до нас у гості, приносив моєму синочку різні іграшки чи солодощі.
– Знаєш, ти мені ще з 9 класу подобалася. Але я ніяк не наважувався зізнатися у почуттях.
– І зараз також любиш? Не дивлячись на чужу дитину?
– Ну яка це чужа дитина? Я вже встиг Сергійка полюбити, як рідного.
І через рік ми зіграли пишне весілля. Михайло своїми руками змайстрував наш будинок. А потім я народила донечку Златку. Коханий любив діток однакового, нікого не обділяв увагою. Звісно, сусіди були “попереджені”, що якщо хтось пробазікається про рідного тата Сергія – тому буде дуже і дуже погано потім.
Все у нас було добре, але місяць тому неочікувано з’явився Петро. Добре, що тоді син ще був у школі та не побачив горе-татуся.
– Чого припхався? Як тобі взагалі совісті вистачило прийти до мене в хату?!
– Хочу з дитиною побачитися. Я ж тато…
– Нічого собі, згадала баба, як дівкою була. Тебе не було майже 17 років! Я була поруч, коли він хворів, ночей не досипала. Знаєш, як мені було важко самій дитину на ноги підіймати? Ти навіть на день народження нічого не привозив, ні дзвінка, ні привітання.
На щастя, до хати зайшов Михайло:
– Ти мало синові життя тоді зіпсував, що зараз повернувся? Нащо тобі дитина?
– Просто хочу спілкуватися, бо рідний тато.
– Батько – це той хто виховав, а не народив.
– Чому ти забороняєш мені з рідною дитиною бачитися? Я йому все розповім, що ти стільки років брехала.
Тоді я перелякалася не на жарт. Дійсно, Сергійко нічого не знав та навіть не здогадувався про біологічного батька. Раптом, через таку правду він на мене образиться?
– Послухай, якщо ти хочеш зруйнувати нашу родину…
– Ні. Не хочете, аби я з сином бачився – то платіть компенсацію.
– Ти нічого не переплутав? Хто кому ще грошей винен?!
– Ти ж проти нашої зустрічі. Так що повинна заплатити на моє мовчання 5 тисяч доларів.
Я була просто вражена з такого нахабства, аж дар мови пропав. На щастя, Михайло з кулаками “провів” Петра геть. Того ж вечора я вирішила зізнатися Сергійкові про рідного батька та розповісти всю праву.
Але не очікувала такої реакції від сина:
– Мамо, а ти думаєш, що я вчора народився чи що? Ну хіба не видно, що я взагалі на Михайла не схожий?
– Я думала, що ти…Що ти мене зненавидиш за те, що приховувала правду.
– До тебе тато приходив?
– Господи, а ти звідки знаєш?
– Я його декілька днів тому бачив. Хотів зі мною також поговорити. Але я пішов геть. Тому він до вас прийшов.
– Так. Але ми його прогнали.
– Мамо, я вас всіх дуже люблю і ціную за прекрасне дитинство. Ти з татом мені стільки всього чудового дали. А про того зрадника я нічого чути навіть не хочу!
Михайло потім “пробив” через знайомих інформацію про Петра. Виявилося, що колишні має багато боргів. І думав якраз шантажем виманити у нас гроші.
Але я дуже щаслива, що син дізнався правду. Тепер я розумію, що у мене дуже хороша родина. Дякую Богові за те, що послав такого гарного чоловіка та сина!
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!