Побачила, який вечірній “ритуал” Павло робить зі свекрухою і втратила дар мови. То вже клініка, інакше не скажу!

Місяць тому я вийшла заміж за Павла. Ми зустрічалися 2 роки і думали давно про весілля. Ну я думала, що він дорослий та відповідальний чоловік. А на ділі знаєте, ким виявився? Матусиним каблучком! 

Після розпису я переїхала жити до свекрухи. Антоніна Василівна мала двоповерховий будинок у Брюховичах та декілька соток городу. Оскільки зараз нестабільна ситуація в країні, війна, мені ще й зарплату скоротили, то ми не могли собі дозволити купити власне житло. Мої батьки мешкали у двокімнатній квартирі і для нас там не було місця. 

І знаєте, я пожила зі свекрухою та Павлом 3 тижні. А потім не витримала та втекла додому. Зараз взагалі хочу заяву на розлучення подати. 

Щоразу, як свекруха ввечері приходила з городу, то Павло нагрівав їй воду та робив масаж ніг. Вона розляглася так на дивані, сьорбає чай (який Паша приніс на таці), дивиться свої передачі, а мій чоловік їй чистить нігті та п’ятки масажує. 

Спершу мене це розсмішило та навіть підкупило. Ну добре, що Павло так про маму турбується. Однак, такі “процедури” повторювалися щодня. Павло, наче слуга, ставав на коліна, діставав різні аромаолії та масла, масажував 10-15 хвилин мамі ноги. 

– А чого мені не робиш? Може я теж хочу отримати масаж від коханого, – сміюся до Павла. 

– Ти до моєї мами не рівняйся. 

– Тобто? Я взагалі-то твоя жінка.

– І що? Жінок може бути безліч, а мама у мене одна-єдина. Тим паче, яка є гарантія, що ми з тобою зможемо збудувати нормальну родину? Мама мене народила та виховала, і я повинен їй робити масаж. 

Пошепки

Таке “пояснення” мене дуже шокувало. Це вже не  вдячність, а якесь підкаблуцтво. Моя свекруха не стара та немічна, їй тільки 50 і точно сама може помити ноги. 

За 3 тижні Павло жодного разу не приніс мені каву чи не помив посуд. Зате для мами він на все готовий. Я не витримала, зібрала свої речі та поїхала до батьків. 

Мама каже, що я роблю проблему з дурниці, а бабуся дорікає, що я погана невістка, адже сама не можу свекрусі ноги помити. Робити мені нема що, аби її ноги нюхати! Єдина людина, яка мене підтримала – це тато:

– Твій чоловік мав би зрозуміти, що у нього тепер ще є жінка і їй час приділяти. Не думаю, що ви довго проживете. 

Це вже не турбота, а якесь служіння. І сказати мені у вічі, що жінок може бути безліч – то типу натяк, що він захоче зі мною розлучитися?

Поки я живу у батьків. Павло намагається мене повернути, але якось неохоче це робить. 

То вже клініка чи я просто дарма прискіпуюся? Бо мені тільки 25, ще молода. Але всередині щось підказує. що треба тікати від таких родичів геть. 

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!