Ми з дружиною одружилися 20 років тому. За цей час у нас народилося двоє дітей. Оскільки я займався будівництвом власної кар’єри й непогано заробляв, то жінка не мала потреби ходити на роботу. Я наполягав, аби вона сиділа вдома і займалася вихованням малюків.
Майже весь той час, що ми разом, приводів для недовіри дружина не давала. Вона присвятила багато років життя сім’ї. Після народження другої дитини почала займатися саморозвитком в зовсім іншій сфері (дизайн одягу), закінчила курси, а далі був переїзд в іншу країну. Тут вона продовжила розвивати своє хобі, а згодом втупила в інститут і через два роки перед закінченням навчання у неї був фінальний проект – показ власної колекції на подіумі. Для цього їй потрібні були моделі, як дівчата, так і хлопці. Вона багато працювала перед цим показом, намагалася закінчити всі свої комплекти і стала приділяти менше часу сім’ї і мені в тому числі. Тривало це кілька місяців. Мабуть, на цьому грунті у мене почали з’являтися тривожні думки з приводу її спілкування з колегами-моделями і в якийсь момент я взяв її телефон, щоб подивитися, чи все нормально і заспокоїтися, але знайшов там підозрілу переписку.
Загалом, все листування укладається в три-чотири десятки повідомлень один одному протягом трьох місяців. Практично всі стосувалися творчості і спільної діяльності (коли прийти на примірку, як просуваються справи зі створенням колекції) за винятком кількох дуже тривожних (як на мене) діалогів і взагалі стилю спілкування. По-перше, мене дуже зачепило те, що з самого початку, ще навіть не будучи знайомою з ним в реальному житті, а тільки в соціальній мережі, моя дружина була дуже дружелюбною і люб’язною, нібито це не заміжня дама розмовляє з колегою, а 16-річна дівчина заграє з хлопчиком. Смайли підморгувань в кінці діалогів. Він кілька разів надіслав їй запрошення відвідати захід в компанії, де він працює (вечірка відкрита для широкої публіки і проводилася з метою привернення уваги нових клієнтів, але все ж), на що вона писала повідомлення типу: «я дуже б хотіла, але НЕ можу з якихось там причин». А найважливіше, що на день Святого Валентина цей хлопець написав їй привітання зі святом, на що вона взаємно йому відповіла, далі був короткий діалог по роботі, але з дуже грайливим стилем і в кінці він надіслав їй сердечко, на що дружина так само відповіла схожим смайликом.
Мене це дуже зачепило. На мою думку, це був явний флірт з її боку, про що я прямо заявив. Морально я уже був готовий до того, що після цієї розмови наші відносини перейдуть на новий етап, але який – ще не розумів. Вона зі свого боку відразу ж дала цілком логічне пояснення, мовляв, що відправила смайлик з сердечком не подумавши і сама відразу пошкодувала про це, тому більше такі смайли слати не збиралася. Дружина була впевнена, що це не якийсь серйозний злочин, щоб доповідати мені, адже, на її думку, хлопець взагалі не традиційної орієнтації. На мої претензії до надто дружнього і підозріло ніжного спілкування жінка пішла зі мною на конфлікт, мовляв, нічого такого не бачу, буду спілкуватися, як вмію. Але сказала, що постарається більш офіційно розмовляти раз мені це так неприємно. У підсумку вона зробила, як і пообіцяла. Смайли слати перестала, спілкуватися стала більш ніж офіційно. Хоча я час від часу підіймав цю розмову і у нас частенько були скандали з цього приводу. Далі я переглянув її сторінку в соціальній мережі і виявив, що вона так само ставить йому лайки майже на всі фото, які він публікує з моменту їхнього знайомства. Фото все з серії «арт», без якогось оголення або чогось подібного. Але все ж явний інтерес до персони проглядається.
Весь цей час дружина стверджує, що у неї до нього виключно творчий інтерес, і що як чоловік він її цікавити не може, бо вона не бачить в ньому нічого мужнього. До слова, про цю ситуацію я розмовляв з її хорошою подругою (вона теж в цій сфері працює) ще до того, як жінка їй розповіла про все, і та так же говорила про цього хлопця. Все це, звичайно, дуже заспокоює і дає силу боротися зі своїми ревнощами, але осад від того, що моя дружина поводилася як підліток, що я, ймовірно, запобіг чомусь більш серйозному, що вона могла мати почуття і після того, як я вліз в ситуацію, почала мені брехати, не дає мені спокою. Психолог каже, що я не адекватно дивлюся на дрібниці. Мовляв, так, дружина була необачною, але немає навіть підстав вважати, що вона могла перейти якісь межі. Що нічого не вказує на те, що був якийсь інший інтерес, окрім творчого. Дружина навіть заперечує факт флірту. Мовляв, це проста дружелюбність і вона навіть не думала залучати його увагу, як чоловіка.
Я начебто теж розумію, що у мене немає підстав не довіряти. Відразу, практично після нашої першої розмови я у неї запитав, чи вона не проти, якщо я буду час від часу перевіряти її мобільний, бо так мені буде спокійніше. Жінка відповіла: «мені приховувати нема чого, мій телефон для тебе завжди доступний». Через кілька тижнів, коли зрозуміла, що я не можу заспокоїтися, пообіцяла перестати з ним спілкуватися і взагалі видалити його з друзів в соціальних мережах. Спілкування звела нанівець, він їй писав ще якийсь час. Нічого особистого, або по спільній роботі, або щось ввічливе. Після показу написав привітання, так само надіслав сердечка, але вона просто відповіла «спасибі».
Сподіваюся, що хтось зможе порадити мені щось путнє. Які у вас думки з цього приводу? Адже дружина явно була зацікавлена цим хлопцем. Вона навіть зізналася в тому, що їй було приємно отримувати від нього компліменти і похвалу, проте нічого більшого їй ніколи не хотілося.
Що б ви зробили на місці чоловіка? Чи виправданими є його ревнощі?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!