Страшний тягар ношу я у своєму серці. Ніколи не думала, що доведеться дізнатися, що таке зрада. А все через сестру, найріднішу людину на світі – мою близнючку Лілю.
Ми завжди були, наче одне ціле. Вона падала – а мені воно боліло. Усе разом і завжди. Хто б міг подумати, що це зміниться. У підлітковому віці ми обидві не були популярними. Та ми ніколи не страждали через це, адже завжди були одна в одної.
А потім Ліля закохалась в одного хлопця. Микола мені не подобався, він не цінував сестру, поводився із нею жахливо. Та вона нікого не слухала. У 18 років втекла з дому і поїхала з ним до Києва. Це розбило мені серце, було вкрай самотньо. Та я вирішила зануритися в навчання. Вступила в університет і, думаю, що саме завдяки цій самотності, я нарешті стала особистістю.
Якщо вас зацікавила ця історія – шукайте більше зворушливих та життєвих оповідок за посиланням – https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Роки минали, я почала працювати. Зустріла Андрія. Хоча на той час мені вже 24 роки виповнилося – це було моє перше справжнє кохання. Врешті ми вирішили побратися. І ось тоді повернулась Ліля. Поводилась так, наче нічого не сталося і вона не зникала на довгих шість років. Попросила пожити в мене кілька тижнів, не хотіла залишатись із батьками. Звісно, я погодилась. Та якось повернулась додому і побачила картину, яка здатна будь-кого шокувати.
Ліля стояла в спокусливій білизні перед Андрієм і казала:
– Подивись, ми ж однакові. Я навіть краща! Та й досвіду в мене більше! Знаю, як догодити чоловікові!
В мене мало щелепа не відпала. Та й Андрій дивився, не знаючи, як реагувати. Та я стримала емоції та спокійно попросила її піти. І тут сестра вибухнула:
– Він самий витріщався! Ти що не бачила? Я хотіла його перевірити, щоб ти помилку не зробила. Ще дякувати мені маєш!
Згодом вона ще й телефонувала й пояснювала, що Андрій насправді намагався її звабити. Казав, що не ту сестру обрав. Та я їй не вірю. Це зовсім не схоже на мого нареченого. А сестра просто заздрить.
Врешті я все ж запросила її на весілля, та вона відмовилась. Ліля не може змиритися з тим, що моє життя складається краще. А хіба ж це не її провина?
Ви б змогли пробачити сестрі такий вчинок?
Більше цікавих життєвих історій тут – https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy
Напишіть нам в коментарях у Facebook!