Нещодавно мені виповнилося 27 років. Я вже заміжня. У нас є дитинка. Синочок. Йому 4 рочки буде скоро. І нічого не віщувало біди, доки мати не почала нахабніти у висловлюваннях. Вона чомусь вирішила, що досі може розпоряджатися моїм життям, одягом, фігурою і таке інше. Тобто стосунки її не сильно цікавлять. Найбільше її хвилює моя вага. Вона не упускає можливості натякнути мені, як погано я виглядаю. Хоча сама я не вважаю свої параметри поганими. Я середньостатистична жінка. Нічого особливого. Зріст 1.65, вага 57 кг. Ясна річ, що до моделі далеко, але й нічого особливо страшного я не бачу. Всі роблять компліменти. Чоловікові подобається. Ось тільки мамі не вгодиш.
Досі я й справді добре стежила за фігурою. Правильно харчувалася, постійно займалася фітнесом. Була дещо худішою. Але там різниця всього у 4 кг. Потім я завагітніла і народила синочка. У декреті трохи набрала. Зараз продовжую займатися фітнесом, але не так активно. Разів зо 2 на тиждень. Більше не виходить. Потрібно і в домі прибрати і за дитиною приглянути.
Але мама постійно натякає на те, що я товста. Хоча сама я ношу розмір одягу s. Останнім часом не можу навіть комфортно їсти на кухні, коли мама сидить навпроти. Вона постійно задивляється у мої тарілку. Аби я, бува, чогось зайвого не з’їла. А останнім часом взяла за звичку тикати мені своїх моделей із мережі. Мовляв, подивися на інших. Які красиві дівчатка. А ти що? Думаєш, дитина та чоловік дають тобі право наїдати величезні боки? Я спершу мовчала. Потім почала огризатися. Я їй пояснюю, що виглядаю здоровою, нормальною жінкою. А моделям за їхню худобу платять. Це їхня робота. А моя – дитину ростити.
Коли я повертаюся від сватів або ходжу з чоловіком у ресторан, то мама вже зустрічає мене на порозі з питаннями на кшталт: «І чим вас там годували? Картопля, салати з майонезом? Ну правильно, правильно». Але я її не розумію. Всі інші навпаки компліменти мені роблять. Чим це я їй так не вгодила? Сама вона також стандартної тілобудови та ваги. Ніякої модельності не бачу.
Ось минулого місяця ми з чоловіком приїхали з відпочинку. А матінка зустрічає нас словами про те, що, певне гарно відпочили, якщо так сильно набрали. це вона своїм окоміром нашу вагу визначила. Я вирішила знову мовчати. Пропускаю її слова повз вуха Хоча це складно. Ми живемо під одним дахом і вона постійно капає мені на мозок. Загалом я її дуже люблю та цілую, але такого ставлення пробачити не можу. Уявляю, як вона зіпсує психіку моїй донечці, яку я вже планую з чоловіком.
Думаю, що це на характері та ставленні мами так відобразилася її психологічна хвороба. Вона колись дуже довго страждала розладом харчової поведінки. Вічні дієти, спорт, обмеження, зриви і таке інше.
Втім, мене ж це стосуватися не має. Я почуваюся дуже комфортно у своїй вазі. Можливо, скинула б 2-3 кілограми до літа. Але це дріб’язок. Але як пояснити це мамі я не розумію.
Що порадите дівчині?
Як впоратися з такою матір’ю?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!