Моя свекруха дуже така специфічна “женщіна”. Досі не вжилася в роль бабусі, хоча дітям вже по 10 та 5 років. Її неможливо допроситися, аби посиділа з хлопцями бодай годину або ж забрала зі школи.
– Ну вони мене геть не слухають, страшні хулігани! І я маю багато справ, треба на базар та у пенсійний фонд забігти.
Інколи Ольга Василівна могла навмисне слухавку не підняти. Тільки через годину передзвонювала “ой, а я не чула дзвінка”. Акторка з неї кепська. Онукам вона взагалі не хотіла приділяти часу. Коли тільки народився перший син Данило, то я сама не знала, що робити і куди себе діти. А свекруха спакувала валізи та чухнула на тиждень у санаторій.
Вам сподобалася історія? Читайте більше у нашому телеграм-каналі: https://t.me/+Wi4_EbzXw7Q5M2Zi
Тоді довелося моїй мамі з села їхати до міста. А це, на секундочку, 3 години електричкою в один бік. Але без допомоги моєї мами я б точно здуріла. Хлопці її так люблять, певно більше, ніж мене. Щоразу радіють, коли моя мама приїздить у гості. А влітку взагалі самі попросили поїхати на 3 місяці до неї у село.
Свекруха спокою нам не дає. Декілька місяців тому почала скаржитися, що грошей геть не вистачає.
– Ох, ну як мені купити продукти? А за комуналку заплатити?
– Мамо, ну а давай я буду тобі оплачувати. Раз на тиждень можу заходити та приносити про…
– Ні, сину, мені потрібна готівка. Ти і так не знаєш, що я в магазині хочу купити поїсти.
– Я тобі допомогу пропоную, а ти так відмовляєшся
Я одразу зрозуміла, що свекрусі не просто так потрібні ті гроші. І вона б їх точно не стала витрачати на продукти чи комуналку. Але я заборонила чоловікові навіть 5 гривень давати матері:
– От вона раніше не хотіла з онуками сидіти – то хай сама десь гроші шукає. Тим паче, я не вірю їй.
Чоловік раз привіз матері продукти з Метро – то пані Ольга на нього так викричалася. Але за що? Син хотів допомогти, а вони його прогнала геть.
І нещодавно свекруха показала своє справжнє “я” – корислива та сварлива жінка.
Отож, моя мама перенесла операцію. Ми з Романом та дітьми одразу приїхали до неї на поміч, бо мама сама не могла навіть їсти зварити. Батька у мене нема, тому чоловік виконував всю важку роботу – спиляв сухе гілля з дерев, відремонтував паркан, разом з сусідом полагодив дах та поставив нову черепицю. А я біля корів та курей крутилася, ще в хаті прибирала або ж готувала їсти. Сини в той час “розважали” бабусю.
Ми віддали ключі свекрусі, аби вона годувала рибок та поливала квіти. Бо діти б мені ніколи не пробачили, якби з їх улюбленцями трапилося щось погане. А везти великий акваріум до села я не хотіла.
У мами ми побули тиждень та повернулися додому. Адже наша “відпустка” від роботи закінчувалася і дітям треба до школи. Мама, як завжди, загрузила цілий багажник гостинців – закрутки, свіже молоко, сир, сметана, м’ясо, яйця. Їй на той час стало вже краще.
От ми заходимо у під’їзд, хочемо відчинити двері – а замкнено. Хоча я чула з квартири якісь сторонні звуки і не на жарт злякалася. Декілька хвилин чоловік грюкав у двері, і нам лиш відчинили, коли почали погрожувати поліцією.
На порозі стояла Ліза – донька двоюрідної сестри Романа:
– Лізка? А ти що тут робиш?
– Як що? Ольга Василівна дозволила пожити. Мене з гуртожитку виселили. І поки от не знайшла нову квартиру на оренду, то до вас переїхала. Зі мною ще подруга.
Як виявилося, свекруха вирішила прокрутити дуже хорошу “аферу”, так скажемо. По-перше, пані Ольга знала, що у племінниці проблеми з житлом. А по-друге, нас не було на квартиру. Тому вона швидко поселила Лізу та її подругу за символічні 1500 гривень за той тиждень.
Звісно, ми на родичку не кричали та гроші не вимагали. Однак, свекруха сама на нас накричала, уявляєте?
– А я людині допомогти хтіла. То погано чи що?
– Але треба нас запитати, це не ваша квартира. Так ви ще й гроші взяли!
– Ну то як за комуналка та пошкоджені меблі.
– Які меблі? Яка комуналка? Ви совість маєте?
Свекруха тоді сама на нас образилася та кинула слухавку. Типу ми такі погані родичі, її добрий вчинок не оцінили.
Але мені вже, якщо чесно, смішно та соромно писати про ці витребеньки свекрухи. То вже старечий маразм почався чи що? Як мені взагалі на такий цирк реагувати?
Підпишіться на автора у нашому телеграм-каналі, де знайдете нові життєві історії: https://t.me/+xOpeSMR55r5hZTIy