Поки я 10 років працювала в Італії, син жив за мій рахунок, але тепер я поклала цьому край!

Після розлучення з чоловіком я вирішила поїхати десь за кордон, трохи відпочити від усіх тих драм й підробити на краще майбутнє. Тоді подруга, яка вже давно працювала в Італії, запросила мене до себе. Думала, що довго не буду там, а затрималась аж на 10 років. За той час поки мене не було син одружився, народились онуки і я вирішила, що саме час повернутись додому та обійняти нарешті найрідніших. 

Усі ці роки я щодня спілкувалась з Андрійком, фінансово підтримувала його, а потім вже і його сім’ю. За ці гроші він говорив, що зробив у своїй квартирі гарний ремонт. Мені було приємно чути, що кошти пішли на щось добре. Адже я їх здобула важкою працею. Діти, здається, були раді мене бачити, однак, коли я повідомила їх про свої плани вони помітно змінились на обличчі. Мабуть, очікували почути щось інше.

– Тепер я хочу купити маленьку квартиру, щоб десь окремо жити та нарешті почати жити для себе. Можливо ще влаштую своє особисте життя — сказала я.

– Мамо, тобі 60, яке особисте життя? Ми сподівались, що ти приїдеш і купимо більшу квартиру собі… — відповів мені син.

– Та ви собі купуйте, а я тут до чого? — не зрозуміла я.

– А за які гроші ми купимо хату? Ви ж дасте нам?

Пошепки

– Я впродовж 10 років щомісячно передавала тобі більш ніж тисячу євро і ти не наскладав на квартиру? 

– А за що ми мали жити та дітей годувати? — обурливо говорив він.

– Хіба ви на роботі не працюєте, не утримуєте самі сім’ю?

– Ні, я поки не знайшов роботи, яка б мене влаштовувала.

Тобто виходить, що Андрій з дружиною не працювали, а жили за мій кошт. Такого я не очікувала почути. Гарно влаштувалися діти! Цікаво, що вони чекали більше, мене побачити чи гроші, які я привезу? Тоді я розізлилась та купила собі квартиру, не віддавши Андрію ні копійки. Він образився та не говорить зі мною, однак нещодавно його Аліна попросила посидіти з дітьми, бо вона йде на співбесіду на роботу. Це мене дуже втішило, що нарешті вони взялися за голову і тепер працюватимуть! А я може відпочину трохи на старості літ. Як ви думаєте, чи правильно я вчинила?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Soffi
Adblock
detector