Після весілля я почала жити з Марком. І одразу з’явилася перша проблема – родинний бюджет. Ми не обговорили, хто і скільки повинен вкладатися, за що платити разом чи окремо.
Тому я постійно купувала додому продукти. Заходила у магазин двічі на тиждень, набирала пакети їжі. І це не були звичайні крупи чи макарони. Марк любив ситно поїсти, щоб на столі був суп та другі страви з салатиками. І чай з десертом обов’язково.
Потім до витрат додалася ще побутова хімія. Нова швабра, ополіскувач, порошок для прання, зубна паста, засіб для миття посуду. Це також коштувало чималих грошей.
Знала, що чоловік заробляє на пару тисяч більше, ніж я. Однак, для мене була загадка, куди він ті гроші витрачає. Ну на бензин точно, ще ремонт машини. Ще одяг. Ну і до того ж, Марк постійно ходив зі своїми співробітниками кудись в кафе на обідні перерви.
І коли прийшли платіжки за комунальні послуги, то вже вирішила серйозно поговорити з Марком:
– Заплатиш ти?
– Я не можу. У мене мало грошей залишилося.
– І я не так багато відклала цього місяця. А мені ще треба нове взуття купити.
– Ну давай наступного місяця, почекай трохи. Мені обіцяли підвищення дати.
І Маркові дійсно підвищили зарплату. Але наш родинний бюджет такого щастя не відчув. Я далі продовжувала платити за продукти та комунальні послуги. Добре, що бабуся з села передавала якісь домашні закрутки, консервації та овочі.
Так я сиділа та чекала 2 місяці. Якось у мене закінчилися гроші на рахунку. Чоловік ще спав, я взяла його телефон, хотіла перекинути собі бодай 50 гривень. Однак, знайшла для себе одну дуже і дуже цікаву річ.
Щомісяця Марко потайки від мене надсилав своїм батькам 20 тисяч гривень, а собі залишав 10. Я аж почервоніла з люті, побігла в кімнату чоловіка?
– Що це таке? Га?!
– Ну гроші і що?
– Та я бачу, що не копійки. Ти чому батькам 20 тисяч даєш?
– Ну тато взяв собі в кредит машину. І попросив мене про допомогу. Я ж їх єдиний син.
Так, зараз хтось от захоче похвалити мого чоловіка, сказати, яка в нього добра душа. Але мої свекри не бідні люди. Пані Галина власниця перукарні, яка приносить чималий дохід. Свекор, Василь Петрович, також має бізнес, пов’язаний з ремонтом машин. Живуть вони у власному будинку за містом, а не в тісній квартирі.
І це ті люди, в яких є точно 20 тисяч на кредит. Тільки я не розумію, чого саме Марк повинен його сплачувати. Його на цій машині не катають, це не його покупка.
– Почекай ще 8 місяців, я за той час постараюся кредит закрити.
– 8 місяців? Ти хочеш, аби я стільки місяців тебе забезпечувала?
– Ми одна родина. Тобі так принципово через гроші сваритися?
Я не знаю, що далі робити. Не готова чекати стільки часу, бо так сказав чоловік. Це не нормально ні каплі! А раптом, потім у свекрів знову якась забаганка появиться? А що буде, коли я в декрет вийду? Хто мене буде забезпечувати і дитину?
Що б Ви могли порадити нашій читачці?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!