Коли моїй доньці Насті було 15, я поїхала в Італію на заробітки. Дитину залишила на тата та бабусю, щомісяця присилаючи їм кошти. Однак через деякий час чоловік захотів розлучення, після чого мої стосунки з Настею стали дуже напруженими.
Я дізналась, що гроші, які я відправляла в Україну були використані на гулянки доньки, а не на ремонт, навчання чи лікування бабусі. Однак добре, що я пересилала не всі кошти. Якось подруга дала мені пораду і я її послухала. Частину зарплатні відправляла Насті, а іншу частину зберігала.
Згодом донька вийшла заміж й наші відносини трохи стали кращими, Поки не захворіла моя мама, а Настя категорично відмовлялась доглядати стареньку.
– Не буду я з бабулькою постійно сидіти. У мене може також є свої справи! — кричала мені у слухавку вона.
І тоді мені довелося приїхати в Україну до мами. На жаль, дуже скоро нестало моєї мами. Тому я хотіла повернутись до праці, але перед тим купила собі невелику квартиру, щоб мати де жити на старості. Однак це дуже обурило мою доньку. Приїхала якось до мене з криками.
– Як це так? Виходить, що ти не всі кошти мені відправляла… А коли я тебе просила дати мені на відпочинок на морі, ти мене обманула, що більше не маєш?
– Я всього лише на старість собі накопичувала, щоб не залежати ні від кого — відповіла їй я.
– Мій чоловік зараз без роботи, тому ти повинна віддати нам цю квартиру! Ти ж не хочеш, щоб твоя донька бідувала? — заявила Настя.
– Ні, не хочу, але донечко, ти маєш свою сім’ю, тому вирішуйте свої проблеми самостійно, а я коли повернусь з Італії буду ту проживати. Це я вже вирішила.
Після того, як я відмовила їй, Настя більше не спілкується зі мною. От як мені тепер бути? Хіба я не правильно вчинила?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!