Після весілля у мене з дружиною Катею виникло одне питання – а де будемо жити? У гуртожитку не варіант, орендувати квартиру ми не хотіли, а власну ще не потягнемо, адже тоді ще тільки закінчили університет. А моя мама запропонувала переїхати до неї на певний час, ми якраз встигнемо назбирати на своє власне родинне гніздечко. Одна кімната нам, а інша – мамі й татові. І всіх влаштовувала така пропозиція. Тому вже наступного дня ми без вагань перевозили речі.
Все було добре, ми всі гарно ладнали. Але потім, десь через два місяці, я став помічати, що Катя завжди ходить засмучена. А ще очі постійно червоні. Ну спершу я подумав, що у неї просто алергія чи подивилася якусь сумну мелодраму. А на роботі у мене стільки справ було, приходив додому пізно, коли всі вже спали. У голові були тільки звіти, конференції та ділові зустрічі.
– Може ми переїдемо геть? – одного вечора тихо запитала Катя.
– Ти про що?
– Ну знайдемо іншу квартиру. Або будемо орендувати, – сказала жінка.
Я бачив, що вона дуже вагається та не хоче мені розповідати справжню причину. Але слово за словом, я дізнався про всю правду.
Гадки не мав, що відбувається вдома, коли я на роботі. А моя мама вирішила “перевиховати” Катю під себе. То дівчина не правильно картоплю чистить, не вміє прасувати речі та погано витирає пилюку. Часто може її вилаяти за поганий борщ. І все нарікає, що мені не пощастило з жінкою.
Але я так не вважаю. Моя Катя – чудова господиня, смачно готує. Чесно кажучи, інколи навіть краще, ніж моя мама. Ну не став би я одружуватися з такою горе-жінкою, не дурень! Вважав, що моя мама тепло прийме невістку у родину, а воно ось як вийшло. Соромно стало за таку поведінку. Та і я нічим не кращий, постійно думав, що це Катя плаче через тарганів у голові.
– Кохана, будь ласка, ще декілька днів потерпи, я щось придумаю. Якраз будуть новорічні свята, у мене буде відпустка. Можливо, за цей час я знайду якусь квартиру чи візьму кредит в банку, – виправдовувався перед жінкою. Катя тільки сумно похитала головою та пішла спати.
Тоді у моїй голові виник план – я попросив працювати з дому, дистанційно. Якраз буде можливість поспостерігати за мамою та Катею.
І вже з самого ранку я прокинувся від того, що мама нарікала на невістку:
– Хто тебе вчив так яєшню смажити? Яка ти погана господиня!
Хоча дівчина просто залишила жовток цілим, щоб він розтікався на тарілці. І каву вона не так готує, хоча мені все смакувало.
До речі, моя присутність ніяк не бентежила маму. Вона ще й мене хотіла вплутати у ті сварки. Помітив, що всі хатні обов’язки виконує чомусь Катя – миє посуд, витирає пилюку, готує для всіх вечерю, купує продукти. А мама просто дивиться всій серіал, хоча спершу вони домовлялися все ділити порівну. Та вона навіть не подякує Каті за борщик чи суп, тільки скривиться та почне дорікати, що не їжа, а помиї.
Тоді мого терпіння вистачило на 2 дні. Якраз була субота, я відправив Катю з подругами у кафе, а сам запросив маму на серйозну розмову.
– Я її виховую так. Нехай знає, що у нашій квартирі я голова і мене треба слухати! Все-таки, я старша, розумніша. Думаєш, що твоя бабуся, пані Галя, зі мною так не поводилася? Та за такі настанови я їй ноги готова цілувати! – виправдовувалася вона.
– Кохана, а чому ж тоді ми навіть місяць з нею разом не прожили, якщо ти її так любиш? Це ж твоя ініціатива була переїхати, – єхидно посміхався тато. Він чув всю нашу розмову.
І тут моя мама миттю почервоніла. Поки вона лаялася з татком, я почав збирати всі наші речі. Зрозумів, що більше не можу ось так спокійно жити з нею під одним дахом. Так, це моя мама, але вона не має жодного права поводитися з моєю дружиною. І я вже дорослий чоловік, зможу нас самостійно забезпечити. Треба – візьму кредит чи залізу в борги. А моя Катя є ідеальною дружиною, яку я дуже кохаю та ціную.
На щастя, мій друг якраз шукав нових орендарів, квартира гарна та простора, неподалік від центру. Так що вже наступної ночі ми засинали у новій домівці. Байдуже, що це не наше гніздечко, головне, що тепер нам ніхто не зважає. Адже не раз чув історії, що через погану свекруху пари розлучаються.
Ми бачимося з батьками тільки раз в тиждень. Купуємо тортик, вони нас чаєм пригощають, ми посидимо годину та їдемо додому. Тато мене підтримав, сказав, що я вчинив, як справжній чоловік. І дав у товстому конверті декілька тисяч доларів – допомога від нього на іпотеку. Якраз вистачало на перший внесок.
Погоджуєтеся, що це був вчинок справжнього чоловіка? Чому?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!