Свого старшого брата Сашка я змалку обожнювала. Він був для мене прикладом мужності. Допомагав мені, підтримував і захищав. Це було так важливо, адже тато нас покинув.
Сашко завжди був поруч. Коли поїхав на навчання, я могла хоч посеред ночі йому подзвонити, аби просто поговорити. Ми залишались найближчими друзями на світі. А тоді з’явилась Віка. Він щиро покохав дівчину і забув про мене. Щоразу, коли я дзвонила, казав, що зайнятий. Навіть, додому на вихідні тепер приїжджав не самий, а з коханою.
Врешті я змирилась, адже Сашко сказав, що хоче зробити їй пропозицію. А тоді батьки ненька покликала мене на розмову. Мені тоді лишень 13 років виповнилося. У нас з братом різниця суттєва 11 років. Раптом мама мені сказала:
– Ти ж знаєш, що від діда залишилась квартира. Думаю, ти не будеш проти, як ми віддамо її Сашкові з Вікою, аби не витрачали гроші на оренду житла. А згодом він потроху тобі виплатить.
– Звісно, нехай живуть.
Роки минали, в брата народжувались діти. Зараз в нього дві доньки й син. Я вже доросла і люблю племінників. Та Сашкові довелося поїхати на заробітки, адже Віка постійно скаржиться, що грошей бракує. Хоча живуть вони зовсім не бідно. Невістка завжди дорого вдягнена, діти мають все необхідне. Нещодавно вони автівку дорогу купили.
В мене ж життя склалося інакше. Я досить довго не могла зустріти свою любов. Закінчила університет, знайшла роботу. Та заробляю не так багато і досі живу з батьками. Лишень рік тому я познайомилась через інтернет з одним хлопцем. Олег військовий і він дуже добрий до мене. Нещодавно він приїжджав у відпустку і зробив мені пропозицію. Ми вирішили зіграти скромне весілля, адже грошей немає ні в нього, ні в мене. Утім я згадала, що брат мав мені віддавати потроху за квартиру, і вирішила йому нагадати. Адже дуже хочу хоча б звичайне кафе для найближчих замовити та сукню гарну купити.
Я подзвонила Сашкові, та він дуже здивувався. А тоді сказав, що має порадитися з Вікою, адже все до копійки їй віддає. Та мені ніхто не передзвонював. Тоді я вирішила зателефонувати йому знову. Брат відповів грубо:
– Послухай, для мене діти важливіші за сестру. А на них потрібні гроші. Тож ти ні копійки від мене не отримаєш!
– Ти що? Я ж свою частку квартири вам віддала.
– Згодом гроші поверну, зараз не можу. Та й як можна на гуляння витрачатись, це не серйозно.
– Каже людина, котра заради весілля кредит взяла.
– То й ти бери!
– Візьму, але вас на святі бачити не хочу!
Посварилися ми з братом страшно. Тепер уявити не можу, що не побачу найріднішу людину в такий важливий для мене день. Але як бути? Невже варто закрити на все це очі? І як спілкуватися з Вікою? Я ж знаю, що це вона налаштовує Сашка.