Повелася на байки про “щасливе життя” у цивільному шлюбі і опинилася на вулиці! І як після того довіряти чоловікам?!

Я завагітніла, коли мені було 20 років. Зі Степаном ми не були одружені офіційно, жили разом у цивільному шлюбі.

Після того, як я дізналася про дитину, в мене з’явилася надія, що тепер коханий точно зробить мені пропозицію. Тому наступного дня після пар, планувала все розповісти хлопцю.

Коли зайшла у квартиру, Степан був зайнятий комп’ютерною грою. Я попросила його відволіктися на декілька хвилин, проте на моє прохання він не відразу відгукнувся. 

– Коханий, нам потрібно серйозно поговорити — наполегливо просила я.

– Господи, що тобі від мене треба?! 

– У нас буде дитина! 

– Яка ще дитина? — Степан наполегливо удавав, ніби не розуміє, що взагалі відбувається.

– Я вагітна! Скоро ти станеш батьком.

– Не може такого бути! Як так сталося? Ти хочеш таким чином одружити мене на собі? Чи тобі гроші потрібні?

– Які гроші? Ти про що… Я думала, ти зрадієш… — практично зі сльозами на очах промовила я.

– Забирайся з мого дому, аферистка! Не хочу я ніяких дітей, — кричав Степан.

Того дня він прогнав мене на вулицю. Від розпачу я не знала, що мені робити та куди йти. Страшенно боялась розповідати мамі про те, що сталося, але іншого виходу просто не було.

Пошепки

– Мам, я серйозно влипла, — схлипуючи говорила я, — мене кинув Степан через вагітність, а я думала він зрадіє…Що тепер робити?

– Витирай сльози та повертайся додому, — спокійно відповіла мама.

– І ти мене не проженеш?

– Та як я можу прогнати свою дитину, тим паче вагітну?! 

Як тільки найрідніша сказала мені ці слова, від серця відлягло. Я відчула, що не сама в цьому світі, в мене є батьки, які в усьому підтримають і допоможуть. 

Після народження доньки моє життя налагодилось. Згодом мені вдалось навіть подбати про своє особисте жіноче щастя, поки мама з татом няньчили малу Марту. Потім я вийшла заміж, і мій чоловік щиро полюбив донечку. Поруч з Артемом я почувала себе щасливою, тому вже через два роки народила йому сина.

Зараз Марта вже досягла повноліття, тому коханий з власного бажання купив їй невеличку квартиру й усіма питаннями щодо того займався він. Нещодавно я вперше поїхала поглянути, яке ж все-таки житло мій чоловік придбав для доньки. Коли увійшла до квартир, мало не втратила свідомість, побачивши там його… Чоловік, який займався ремонтом у квартирі — Степан.  Артем побачив мою реакцію та зрозумів, ким є той майстер. 

– То це ти? Той, хто так підло прогнав вагітну жінку на вулицю? — не втримався і сказав мій чоловік до Степана. 

– Та вона аферистка! Не встигнеш озирнутись, як і тебе так само обведе навколо пальця, — відповів він.

Розлютився Артем та прогнав його. Мене дуже вразив його вчинок, а ще більше зачепили слова про те, що він насправді щасливий бути для мене чоловіком, а для Мартусі батьком, який любить її понад усе.

Як вам реакція Артема? Чи правильно він вчинив?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Напишіть нам в коментарях у Facebook!

Adblock
detector