Повертаюся я з відрядження, відкриваю двері і перше, що я бачу – повний безлад у квартирі, а в коридорі стоять красиві лаковані червоні туфельки і такий же, в тон, червоний плащик

Жінкам приходиться обирати між кар’єрою і сім’єю, однак я була впевнена, що мене омине ця проблема. Я ж одружилася  тоді, коли вже були досить успішною й мала надію, що чоловік покохав мене такою і не буде ставити безглуздих ультиматумів. Бачив же, на кому одружувався.

Я багато часу проводжу на роботі, а ще у мене часті відрядження. Чоловік інколи міг бути невдоволений, однак мені цього ніколи не демонстрував. Я працювала на велику компанію, тому мого доходу нам вистачало на двох, та й ще він мав доступ до моїх заощаджень, адже ми вели спільний бюджет. 

Чоловік ніколи не скаржився, часто телефонував та запевняв, що сумує та чекає. Коли я поверталася з відрядження, то в мене дома вже чекала смачна вечеря та набрана ванна. Мене все влаштовувало, але от мої подруги говорили, що в сім’ї чоловік я. Я тоді не задумувалася над їхніми словами, а даремно…

Це відрядження було таким, як й інші. Чоловік мене проводив до машини та казав, що вже починає за мною сумувати. Мене дуже розчулили його слова, тому я вирішила відпроситися та повернутися на день раніше. Я з нетерпінням хотіла побачити реакцію чоловіка, який побачить мене вдома. Я була впевнена, що йому сподобається мій сюрприз.

Я тихцем відкрила двері квартири й побачила біля порога червоні лаковані туфлі, а в коридорі — повний безлад. На гачку висів плащ такого ж відтінку, як і туфлі. Я остовпіла, бо впізнала цей одяг, власницею цих чарівних туфельок була моя найкраща подруга Оксана.

Вони були ошелешені моїм приїздом, а я — їх романом. Я не промовила ні слова, а просто вийшла з квартири. Поїхала в готель і думала, про всю цю ситуацію. Зрозуміла, що, можливо, в цьому я винна. Йому теж потрібна ласка та ніжність, а я весь час проводжу на роботі. Наступного ранку я вирішила поговорити з чоловіком, а подругу назавжди викреслити з життя. 

Але моїм планам не судилося здійснитися, тому що повернулася я в порожню квартиру. Ні чоловіка, ні речей, ні меблів, ні техніки, тільки записка, що він так жити не може. Пізніше поштою прийшов позов про розлучення і розподіл майна.

Добре, що хоч квартиру я придбала ще до одруження. Мене просто вражає і ця меркантильність чоловіка, і його зрада. А зараз сама не знаю, що мені робити далі. Може, це дійсно я винна через постійну роботу. Мені потрібно щось змінювати…

Що ви думаєте з цього приводу?  

U2
Загрузка ...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: