Я з 2018 року живу та працюю у Валенсії. Виїхала сюди не для того, аби грошей заробити. Ну це навіть трохи смішно писати, бо майже всі українки-заробітчанки сюди пхаються заради грошей.
У мене інша причина – тікала від колишнього чоловіка Василя.
Знаєте, коли я виходила за нього заміж, то в нас нічого за душею не було. Жили в гуртожитку сімейного типу, тіснилися у маленькій кімнатці. Я тоді працювала касиром у супермаркеті та ще мила підлоги після закриття.
А Вася робив ремонти у квартирах. Але знаєте, ми не опускали руки. За декілька років Вася наробив собі ім’я, знайшов багато клієнтів. Потім відкрив власну фірму з ремонту, має команду майстрів. В них замовлення по всіх області. Роблять ремонти не тільки у будинках, але й десь у ресторанах, готелях, кафе чи магазинах.
За 25 років багато чого змінилося. Ми збудували великий будинок на 3 поверхи за містом. Я народила двох синів, Миколу та Матвія. От ми виросли у фінансовому плані. Тоді для нас не було проблемою поїхати кудись на відпочинок закордон, діти вчилися у приватних ліцеях. Та навіть купити нову машину для нас це було так, наче піти в супермаркет.
Але не дивлячись на ці статки, я сама прибирала вдома, готувала їсти, доглядала за садом. Хоча ми могли собі дозволити найняти персонал. Тільки я все робила з душею, от все найкраще для чоловіка та діток. Прокидалася раніше за Василя, готувала йому сніданки та ще перекуси на роботу. Всі речі у мене під лінійочку стояли. Сама допомагала синам робити домашнє завдання, потім ще готувала їх до екзаменів.
Ну от не було в мене цієї корони через гроші. Бо знаєте, як то буває, що людина одразу змінюється. Стає такою зверхньою, нахабною. А я не цуралася роботи вдома. Мені то навіть було в радість.
Однак, то мене не врятувало від розлучення. У січні 2018 я дізналася, що Вася має коханку. Він сам про це зізнався, аж не міг більше приховувати цю таємницю – чекав на дитину від Віки. Щоб ви розуміли, та пасія була молодша від нашого сина! Вікторія йому в доньки могла піти!
Я одразу подала заяву на розлучення. От не було в мене ні сил, ні бажання більше жити з Василем в тому будинку. Все в один момент стало таким гидким, чужим. Щоночі я плакала у подушку, себе жаліла.
І на допомогу якраз прийшла моя двоюрідна сестра Ганя. Я з нею дуже добре спілкувалася, і вона знала про зраду. Тому запропонувала переїхати до неї у Валенсію. Мовляв, я так, по-перше, зміню обстановку, відпочину. По-друге, забуду про колишнього. Ну і зароблю собі на окрему квартиру чи будинок. Бо то все майно було на Василя оформлене.
Ну і я дочекалася рішення суду і того ж дня, коли нас розучили, я поїхала геть. Сини мене повністю підтримали. Хоча спершу казали, аби я до них переїздила жити. Однак, я хотіла все-таки мати своє житло.
І рахуйте, що з 2018 року від Васі не було ні слуху, ні духу. У Валенсії я знайшла гарну роботу, живу з сестричкою. Так дешевше виходить платити за житло і комунальні послуги. Пару євриків відсилала синам, для онуків купувала гостинці, іграшки, солодощі.
Декілька днів тому я приїхала в Україну, аби купити квартиру та помалу робити ремонт. Але про це дізнався Вася. Приїхав до мене з букетом квітів, стояв на колінах, просив вибачення. Казав, що хоче знову зі мною жити разом, аби ми трималися купи. Згадав, що у нас вже є онуки і ми вже бабуся і дідусь.
Ну а я в рідному місті і плітки швидко дійшли. Та молода Віка народила від Василя донечку. Але щось в них не склалося в житті, вона позбавила його батьківських прав та втекла закордон. Зараз має якогось коханця чи то в Польщі, чи то в Німеччині. От Вася і згадав про мене, як запасний варіант.
Правда, я не знала, хто йому дав мою адресу. І знаєте, хто хоче нас знову звести разом? Мої батьки! Вони всіляко виправдовують зраду Василя:
– Донечко, то ж стільки часу минуло. Що було – те загуло.
– Мамо, ти розумієш, що кажеш? Вася мені зраджував.
– Ой, та всі ми не без гріха. Ти мені найти такого чоловіка, який вірний, наче пес. Кожен заслуговує на другий шанс!
Вже почалися докори, що я залишуся сама на старості років, що мене ніхто вдруге заміж не візьме. А мені воно треба? Сама я точно не буду, бо є сини, які завжди підтримають у важку хвилину.
Правда, час від часу сумніваюся. Раз на день точно – а чи правильно я взагалі вчинила? Ну так, мені вже не 20 років, я не молода дівчинка. Та і не факт, що зараз зможу знайти нового чоловіка.
По Васі видно, що дуже кається та вимолює пробачення.
Що мені робити? Може, варто все-таки забути старі образи?
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
Напишіть нам в коментарях у Facebook!