Наша багатодітна сім’я рано залишилася без батька. Він завжди був основним годувальником, тому після його смерті уся фінансова відповідальність лягла на нас з братом. Ми мали забезпечити себе, маму й двох молодших сестер. Через це я рано пішов працювати.
Згодом старший брат одружився і разом з дружиною переїхав в інше місто. Щодо мене, то рідні так звикли висіти на моїй шиї, що робили все можливе, аби я залишався поруч з ними якомога довше.
Матір щиро вірила в те, що в її обов’язки, як жінки, входить народження дітей і створення домашнього затишку, тому про роботу вона ніколи навіть не задумувалася.
Дійшло навіть до того, що мама вимагала від майбутнього зятя викуп за наречену. Чоловіка таке нахабство обурило настільки, що весілля довелося скасувати. Відверто кажучи, він абсолютно нічого не втратив, адже моя сестра нікудишня господиня. Вона не вміє готувати, не любить прибирати і не займається пранням. Сфера її інтересів закінчується на манікюрі й макіяжі.
Зрештою мені набридло таке життя, тому я вирішив поїхати на заробітки за кордон. Повертатися додому не входило в мої плани. Я поставив маму перед фактом, що допомагатиму їм з грішми, поки молодшій сестрі не виповниться 20 років, а далі – кожен сам за себе.
Якось я познайомився з дівчиною. ЇЇ звали Надею. У нас зав’язалися стосунки, які закінчилися освідченням. Проте весілля довелося відкласти, аби я міг заробити потрібну суму. Та й до дня народження сестри залишалося кілька місяців. Наречена увійшла в моє становище й люб’язно погодилася.
Два місяці я знову провів на заробітках. Увесь цей час від Наді не було жодної звістки. Коли я повернувся й завітав до неї в гості, то дізнався від сусідки, що сюди приїжджала моя дружина Марина з нашою дитиною на руках. Вона заявила, що Надя – розлучниця й руйнує сім’ю. Усю історію підтверджував паспорт незнайомки з моїм прізвищем. Насправді то була моя сестра, але їй вдалося обдурити дівчину. Після цього Надя з речами пішла геть.
Я протягом трьох років не спілкувався ні з мамою, ні з сестрами. Зрештою вирішив навідатися до них в гості. Виявилося, що у мене є двійко племінників, але обидві сестри встигли розлучитися зі своїми чоловіками. Тепер вони наполягали на тому, що я повинен забезпечувати не лише їх, але й їхніх дітей.
Щодо Наді, то я зміг розповісти їй всю правду. Незабаром ми побралися, а зараз плануємо покупу власного житла, яке стане нашим сімейним гніздом. Допомагати мамі з сестрами я не збираюся, адже тепер мені є про кого дбати.
Можливо, я помиляюся, але хіба я маю усе життя забезпечувати своїх сестер?
Як ви вважаєте, хто в цій ситуації має рацію? Чи повинні сестри жити коштом свого брата?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!