Як і будь-яка мама, я для свого сина хочу лише найкращого. Не скажу, що він у мене Аполлон чи мільйонер, але дівчина йому треба була хороша.
Річ у тому, що у нас є сімейний бізнес – мережа аптек у місті. І хоч зараз Максим до цієї справи не дуже інтерес проявляє, та в майбутньому це його не омине.
Нинішню молодь я знаю, особливо дівчат: крутнула перед чоловіком п’ятою точкою і чекає, коли за це їй гроші на голову впадуть. Такі екземпляри нам у родині не треба були, тому коли Максим сказав, що закохався, я за цю справу взялась серйозно.
Запросила я сина із його обраницею до мами на дачу. Там зараз роботи якраз – непочатий край!
Як тільки машина до двору під’їхала, побачила я те, що й уявляла: довжелезні нігті, губи аж до носа дістають, груди вивалюються з майки й штукатурка на все обличчя! Оце я розумію – приїхала потенційна невістка зі свекрухою знайомитись…
– Добрий день! А я вам суші привезла, – сказала вона з порогу, показуючи всі свої сильні сторони.
– Добрий, – відповіла я. – Воно то добре, але то нехай буде вже на обід, зараз нам треба буде трохи роботи поробити.
Попросила я її малину зібрати, яблука гнилі від спілих відібрати й квіти з клумби зрізати – нічого надприродного. Ох і довго вона біля того саду крутилась, ми все ледь не заснули всі! Поки вона там порпалась, я на стіл накрила, чайник поставила – усе як годиться.
– Іди, дитя, до столу. Їсти будемо! – крикнула я Сніжані. Бігла вона до нас, наче собака в спеку до води.
– Ой, я природу люблю, але місто якось мені все одно ближче, – почала ділитись своїми думками дівчина.
– А чого ж так? – запитала я, бо хотіла вивести її на чисту воду.
– Ну от дивіться: у Максима квартира в місті, автомобіль свій, бізнес теж там – чого ж його в селі сидіти? Я он порилась день в землі й наче років на 10 старішою стала!
– О-о, оце вже він тебе казками нагодував! Автомобіль то мій, квартира – мого чоловіка. А бізнесу в нас зроду не було! На все мій чоловік за кордоном заробляв. Максим он теж поїде, як тільки жінку собі знайде. Вона тут лишиться нам допомагати, а він – на заробітки!
– Допомагати тут? У селі? То це ж яка поважаюча себе жінка на таку каторгу погодиться?! – скривилась Сніжана і до кінця вечора мовчала, як риба.
Ми відпочили, наїлися та й роз’їхались увечері, хто куди. Довго результату чекати не довелось – уже через тиждень пройшла любов, зав’яли помідори, поїхала Сніжана далі щастя шукати.
А я і досі чекаю, що з’явиться у Максима дівчина, яка не тільки гроші любити буде, а й роботу!
Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.
А як ви ставитесь до перевірок для невісток?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!