Не дарма кажуть, що не в грошах щастя.
Це історія про двох жінок, які живуть через паркан. Ще в дитинстві вони дружили, а згодом в кожної життя склалося по-різному. Одна була надзвичайно заможною, збудувала з батьківської хатини справжній особняк, також мала декілька машин, однак кохання так і не знайшла. А друга – жила бідно, працювала з чоловіком на мінімальну зарплату, ще й троє дітей виховували.
На свята закликала багата сусідка в гості друзів: власника ресторану, бізнесмена з дружиною, адвоката – всі володіли статусом та престижем. Жінка всю вечерю замовила в ресторані та замовила дорогі напої. Бідна сусідка теж святкувала. В гості ж закликала простих сусідів, кумів та родичів. На стіл зготувала традиційні страви: вареники, борщ, оселедець.
Ось прийшов час свята: до багатої ніхто не іде: бізнесмени всі пороз’їжджалися, хтось на море, хтось в Карпати. А до бідної — навпаки, прийшли навіть ті сусіди, яких вона не чекала. А оскільки всі друзі знали, що жінка живе бідно, то принесли з собою частування, і цукерки, і печиво, а хто не приготував нічого, то гроші принесли.
Святкування було чудове. В хаті багато людей, всі співають, роздається сміх дітей. Багато ж сусідка дивилася зі свого вікна на хату бідної і не могла зрозуміти: чому вона не має таких щирих друзів.
На світі є справжні духовні багатства: це доброта, щирість, любов, милосердя… І якщо людині притаманні ці якості, то вона притягуватиме до себе таких же, як сама. А багатство матеріальне… Воно не збагачує людину, воно лише збагачує її гаманець.
Ви згідні з цією думкою?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!