Притча про чотири свічки: читається за хвилину, корисна – на все життя

Палали чотири свічки. Навкруги стояла тиша, згодом навіть було чути, про що вони розмовляють. 

Перша промовила:

– Я – Спокій … Але є одна проблема — люди не вміють мене берегти. Я бачу що ще трішки, і я згасну. Мені більше нічого не залишається. 

Так вогник цієї свічки згас.

Згодом промовила й друга свічка:

– Я – Віра … В сучасному світі нікому не потрібна. Люди рідко згадують про мене і нічого про мене не хочуть чути. Я не бачу сенсу горіти далі. 

Подув вітер і свічка згасла. 

Третя свічка засмутилася:

– Я – Любов … Люди перестали мене цінувати та плекати. Вони все більше відчувають ненависті до інших. Я не маю сили палати далі, — промовила це свічка й згасла. 

Після того, як згасли всі свічки, до кімнати увійшов хлопчик й голосно закричав.

– Що ви робите!? Ви повинні горіти – я боюся темряви! – плакав він.

Четверта свічка запалала яскравіше та промовила:

– Не бійся, поки я горю, можна запалити й інші свічки. Адже я – Надія.

Тому ми бажаємо, щоб Надія у вашому серці палала завжди!

U2
Загрузка ...