Притча про знаки долі

Ця притча розкаже вам про те, наскільки важливо вміти контролювати свої емоції та довіряти Всесвіту.

Одного разу йшов хлопчик по лісовій дорозі. Погода була неймовірна, голосно щебетали птахи, яскраво світило сонце, а в повітрі літав запах лісових трав.

Дерева дивилися в небо, все навкруги цвіло. Серце хлопчика було сповнене радістю!

І ось він спіткнувся об якийсь камінчик і впав на землю. Одразу ж радість його покинула, на коліні виднілася рана, а нестерпний біль повністю затьмарив фарби літа.

– О Боже! – вигукнув хлопчик, – ну навіщо ти поклав сюди цей камінь? Чому ж ти говориш, що оберігаєш мене, якщо дозволив спіткнутися та ударитися? – зі злістю сказав хлопчик.

Хлопчик піднявся та злегка накульгуючи, повернув на іншу доріжку. Поступову коліно перестало боліти. Він не тримав образи, а тому знову весело стрибав по новій доріжці. Коли ж стомився, то вирішив підійти до струмка та випити води.

Втамував свою спрагу. Але коли піднімався по схилу, то знову спіткнувся і вдарився.

– О, Боже, чому це зі мною трапляється? Ти знову не дивишся за мною та не допомагаєш мені йти моїм шляхом! Поки хлопчик витирав коліна, недалеко від нього впало величезне старе дерево, ледь не зачепивши його.

Від струмка доріжка знову перейшла в широку і гарну дорогу, і хлопчик пішов по ній.

І хлопчик не міг здогадуватися, що спіткнувшися перший раз об камінь, на нього неподалік вже чатувала отруйна змія. І якби він не впав, то вона б обов’язково зустрілася на його шляху.

А вдруге, коли він спотикнувся, піднімаючись від річки, за ним спостерігала неминуча смерть. Старе дерево б впало просто на нього.

Дорога, яку він обрав, вивела його на широку галявину, але раптом погода помінялася, темні хмари повисли над хлопчиком. Дрібний дощик змінився на грозу.

Хлопчик швидко побіг до дерева, щоб сховатися під його кроною, але знову його спіткала невдача і він зламав руку. Тоді він почав ненавидіти Бога.

– Я більше недовіряю тобі, – кричав хлопчик. – Я більше не буду тебе слухатися і не піду по доріжках, на які ти вказуєш. І не знав цей хлопчик, що у велике дерево вдарила блискавка, і його падіння врятувало йому життя.

Запам’ятайте: не всі біди, які стаються в нашому житті — є невдачею. Можливо, твоє падіння, було Великим благом для тебе самого! Не поспішай звинувачувати Бога та Долю у своїх нещастях!

А вам сподобалася притча?

Lida
Загрузка ...

цікаво

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: