Люди звикли постійно скаржитися на життя та помічати лише негатив. Насправді, ми навіть не замислюємося над тим, що такі дрібні невдачі можуть врятувати нас від справжньої катастрофи. Можливо, варто дякувати за все, що дає нам Всевишній?
Жив на світі маленький хлопчик. Він завжди був надзвичайно добрим та чуйним. Одного разу, він гуляв неподалік лісу. Над ним світило яскраве сонце, у синьому небі літали пташки, а обабіч дороги здіймалися високі сосни.
Він стрибав дорогою та просто радів життю. Аж раптом, ногою він зачепився за камінь та упав. На коліні утворилася рана й звідти потекла кров. Хлопчику було нестерпно боляче й він крізь сльози сказав:
– Боже, ну за що ти послав мені цей камінь? Ти ж захищати нас маєш, а не калічити!
Хлопчик ще трішки поплакав, але поступово біль та образи відступили. Такою він був людиною, не міг довго зла тримати! Після цього, хлопчик звернув на вузеньку доріжку й пішов до улюбленої річки, аби напитися води та промити рану.
Біля бурхливої річки хлопчику знову стало добре на душі. Пташки співали, а чиста джерельна вода допомогла втамувати спрагу. От настав час повертатися додому. Хлопчик почав підійматися схилом й раптом, він послизнувся й знову вдарився об камінь. Біль пронизав все його тіло й він крикнув:
– Ну чому мені так не щастить сьогодні? Боже, ти знову за мене забув?
Раптом, поряд із хлопчиком впало старе дерево, яке дивом його не зачепило. Він оглянув всі свої травми, переступив через дерево й пішов іншою дорогою. Почалася страшна гроза й хлопчик пришвидшив хід. Він вже й забув про всі свої нещастя, як раптом, він зачепився за старий корінь, впав та зламав руку:
– Боже, я більше не вірю у твоє існування! Для чого ти таке зі мною робиш? Я більше не буду тебе слухати, – грізно кричав хлопчик.
Він не знав, що коли першого разу спіткнувся об камінь, поряд із ним проповзла отруйна змія, яка могла його вкусити. Він не знав, що, якби біля річки його нога не послизнулася, дерево впало б прямісінько на нього. Він не знав, що якби не зламана рука, то блискавка вдарила б не у дерево, а у нього.
Варто пам’ятати про те, що не всі нещастя на цьому світі трапляються тільки задля того, аби викликати страждання. Можливо це трапляється для того, аби вберегти нас від чогось страшнішого?
Як ви сприймаєте такі нещастя?
Напишіть нам в коментарях у Facebook!